Независимое аналитическое интернет-издание "Искра" это право на информацию.

Зри в корень! © Козьма Прутков

На главную страницу

Парольный вход для авторов.

автор: c до

КРАЇНА ОВІЯНА ВІТРОМ МРІЙ
Автор: Станислав Власенко      Дата: 16.07.2004 08:58


     «Якщо перейти Борисфен, перша від моря країна - Гілея, якщо йти нагору від неї -там живуть скіфи-хлібороби, яких елліни, що живуть біля річки Гіпаніс, звуть борисфенітами, а самих себе ольвіополітами...». (Гілея в перекладі з давньогрецького - земля, покрита густими лісами).
     Геродот
     Миколаївська область розташована в степовiй зонi пiвденної частини України i з трьох сторiн обмежена територiями Одеської, Кiровоградської, Днiпропетровської та Херсонської областей. На пiвднi омивається водами Чорного моря та дев"ятьма лиманами, які вдаються в суходіл. Клімат території помірно- континентальний з м"якою малосніжною зимою та жарким посушливим літом.
     Миколаївщина це - благодатний край, де жаркий родючий степ зустрічається з прохолодою чорноморських хвиль, терпкі запахи чебрецю й полину змішуються із солоним рибним вітром морських просторів. Порізане цілющими лиманами - залишками древніх рік - узбережжя древнього Євксинського Понту. Вікно в середземноморський історичний простір, колиска європейської цивілізації. Житниця України. Край суднобудівників і хліборобів.
     Її землі - понад 24600 км2 - розкинулися в басейні нижньої течії Південного Бугу. З трьох сторін область межує з іншими регіонами України, а на півдні її територія займає кілька сотень кілометрів берегової лінії Чорного моря і його лиманів. Ця лінія робить дивні зиґзаґи, глибоко в сушу врізаються Дніпровсько-Бузький, Бузький, Тилигульський, Березаньський лимани, створюючи неповторну мозаїку водяних плес. Там, де зливаються русла рік Південний Буг і Інгул, розташований обласний центр - місто, що омивається з трьох сторін річковими водами - Миколаїв.
     Історія степового Причорномор'я багата, своєрідна, насичена подіями. Цей край давно заселений, археологічні розкопки свідчать, що ще 15 тисяч років тому тут жили люди. Багато століть назад по сивим ковилам степів летіли кіммерійські вершники, а бородаті скіфи купали своїх коней у чистих водах Гіпаніса - Південного Бугу. Донині бурхливі літні зливи вимивають з тутешньої землі бронзові наконечники стріл, уламки грецьких амфор, почорнілі ольвійські монети, глиняні козацькі колиски. Давньогрецьке місто-держава Ольвія (нині - археологічний заповідник) недалеко від Миколаєва - невичерпне джерело наукових відкриттів. У різні епохи, заступаючи і витісняючи одне одного, на чорноморських берегах селилися племена трипільських хліборобів, кіммерійці, скіфи, сармати, греки. У перші сторіччя нашої ери ці місця поступово заселяли слов'янські племена, а з кінця Х сторіччя територія нинішньої Миколаївщини увійшла до складу Київської Русі. До речі, саме по Дніпровсько-Бузькому лиману пролягав славетний торговий шлях «з варяг у греки», і важливим пунктом на цьому шляху був острів Березань.
     Багато чужинців намагалися заволодіти прибузькими землями - орди печенігів, половців, монголо-татар, а також литовці, кримські татари, турки спустошували цей край. І саме тут, на південному рубежі, у Дикому полі, ставали на захист рідної землі відважні лицарі волі - запорізькі козаки, грудьми закриваючи Україну від турецької і татарської зброї. Козацькі паланки були в ті часи вартовими прикордонними заставами. Достеменно відоме місце, де розташовувався легендарний Запорізький Гард, форпост українського козацтва на півдні України. Нині це одне із заповідних місць Миколаївщини - ландшафтний парк «Гранітно-степове Побужжя». З кінця XVII століття господарчий розвиток краю пов'язаний з утворенням Запорізької Січі. Запорізькі й прибузькі козаки, незважаючи на численні небезпеки, уперто просувалися до моря, утворюючи острівці хліборобської культури. Степ, на який з півночі тиснула багата хліборобська культура, був просто приречений з'єднатися з морем. Це і відбулося в результаті російсько-турецьких воєн.
     Подальша історія краю пов'язана з виходом Росії до Чорного моря і освоєнням причорноморських степів. У 1789 році в гирлі Інгулу почалося будівництво верфі, і вже через рік тут виникло місто, яке назвали Миколаєвом - на честь здобуття турецької фортеці Очаків у день Святого Миколая, заступника моряків. Незабаром, на початку XIX сторіччя, Миколаїв став центром Миколаївської губернії, місцем розташування штабу Чорноморського флоту. Колонізований степ перетворився на хлібні засіки, а Миколаїв став центром суднобудування, великим портом, з якого Росія відправляла на експорт значну частину вирощеного у цих степах хліба. Так визначилася спеціалізація краю, яка є актуальною і понині.
     Рівнинна поверхня, що поступово знижується з півночі на південь, здавалося б, повинна робити природу Миколаївщини одноманітною, як усі степи. Дійсно, велика, південна частина регіону, розташована у межах Причорноморського низькодолу, має незначний рельєф. Тут на широких вододілах зустрічаються лише неглибокі замкнені низини (поди), що заповнюються навесні талими водами. Менша, північна частина області зайнята відрогами Придніпровської височини, сильно розрізана ярами, балками і долинами рік. Усе це робить природу Миколаївщини досить різноманітною, незважаючи на те, що лише близько 1% території області покрито лісами, а природна (типчаково-ковильна) рослинність збереглася лише по схилах балок. Тут зустрічаються унікальні куточки природи, які ретельно охороняються. Понад 120 територій і об'єктів природно-заповідного фонду, регіональні ландшафтні парки «Кінбурнська коса» і «Гранітно-степове Побужжя», частина Чорноморського біосферного заповідника, 45 заказників, 42 пам'ятника природи, два десятки парків, Миколаївський зоопарк (один із найстаріших та найкрасивіших в Україні), - усе це відноситься до золотого фонду регіону, цінностям, що не мають ціни.
     Природно-кліматичні умови, значні рекреаційні ресурси - тривалий теплий період із середньодобовою температурою повітря на морському узбережжі +15 °С, морські піщані пляжі (понад 70 км), мальовничі ландшафти берегів Південного Бугу, джерела мінеральної води, запаси цілющих грязей, особливо Тилигульського і Бейкушського лиманів, більше 11 тисяч гектарів лісових масивів, - усе це робить регіон привабливим для відпочинку.
     Відпочинок буває різним: активним та пасивним, спокійним та бурхливим. Для когось відпустка - це дім - сад - город, для когось - "нічого не хочу робити – валятимуся на дивані". Однак, більшість з тих щасливчиків, чия відпустка (канікули) припадає на літо є потенційними туристами. Що означає - подалі від дому та знайомих облич.
     Те, що первинна форма зеленого туризму, його нелегальний варіант давно вже діє на узбережжі Чорного моря, відомо всім. Однак, ті умови проживання, що пропонують власники садиб своїм пожильцям часто далекі від елементарних. Здавалося б, навіщо змушувати, припустімо, бабусю з містечка Очаків займатися зеленим туризмом, якщо і так кожного літа вона може непогано заробити.
     Тетяна Олександрівна Чичкалюк, начальник управління з питань туризму і курортів Миколаївської облдержадміністрації говорить:
     “Зелений туризм в Україні тільки починає розвиватися. Поступово підвищується якість послуг та культура обслуговування відпочиваючих. Але, окрім іншого, сільський зелений туризм повинен відповідати певним стандартам. Це аж ніяк не означає розвиток неефективної бюрократії, мова, скоріше, йде про об'єктивні правила регулювання правового поля. А також важливим питанням залишається навчання початківців сільського зеленого туризму.
     Мешканці нашого Чорноморського узбережжя, чиїм, прямо скажемо, нелегальним сезонним заробітком стало надання послуг туристам, якщо конкретніше - забезпечення останніх стареньким ліжком в кращому випадку у відремонтованій кімнатці, вже звикли працювати поза правовим полем. Нині вся складність полягає у зміні їхнього світогляду, у розумінні ними того, що відпочиваючі повинні не лише мати цивілізовані умови для відпочинку, вони повинні, в першу чергу, бути соціальне захищеними.
     Для налагодження співпраці з тими підприємцями, які хочуть розвивати свою діяльність у рамках законності, ми плануємо видавати спеціальний буклет, де будемо розміщувати інформацію про відпочинок на Миколаївщині. І це стосується не лише морського узбережжя. Адже, комусь цікаве Чорне море, а комусь - Мигіївські пороги та Варюшинський ліс. Ми підкажемо туристові, де в нашій області краще відпочити. Працівниками нашого управління розроблено нові маршрути: "Сивий Кінбурн - перлина Північного Причорномор'я", "Гранітне - степове Побужжя", "Винний тур в "Радсад" (останній було розроблено за ініціативи керівника "Радсаду", Героя України M.I. Бялика), заповідник "Ольвія", екзотичний тур до страусиного господарства, розташованого у селі Костянтинівка Баштанського району, а також - у Трикратський ліс, Актовський каньйон і на озеро Баластне, що на Вознесенщині.”
     На сьогоднішній день в області для організації відпочинку громадян функціонують:
     215 баз відпочинку;
     5 оздоровчих закладів;
     55 дитячих оздоровчих закладів. Одночасно вони можуть прийняти майже 50 тисяч відпочиваючих. Станом на 01.01.2004 в області працювали 145 туристичних підприємств.
     


Автор: Станислав Власенко прочтений: 1661 оценки: 2 от 2
© Свидетельство о публикации № 1140
  Цена: 1 noo



Ваши комментарии

Пароль :

Комментарий :

Осталось символов

Доступна с мобильного телефона
Чат
Опросы
Музыка
Треки
НеForМат
Академия
Целит
Юрпомощь


О сервере


О проекте
Юмор
Работа
О нас

Earn&Play
Для контактов
skype:noo.inc


Этот сайт посвящен Георгию Гонгадзе, символу борьбы за свободу, журналисту, патриоту, человеку... Ukraine NBU Hrivnya rate
Russian ruble rate
Noo Web System



Редакция за авторские материалы ответственности не несет
стать автором
Micronoo Links Neformat Links Noo Links Chess Links Forex Links Weapon Links

Идея и разработка
компании NOO
На сайт разработчика