Гіркі уроки для України і вітчизняних ЗМІ. І - не лише...
Автор: Сергей Любченко Дата: 16.05.2016 15:28
Гіркі уроки для України і вітчизняних ЗМІ. І - не лише...
У Києві відбулася конференція «Участь ЗМі у примиренні: уроки для України». Вона зібрала експертів із країн, в яких відбувалися збройні конфлікти і які мають досвід залучення ЗМІ у відновленні діалогу. Результатом широкої дискусії журналіствів, політиків, експертів і соціологів став аналітичний огляд стандартів і передового досвіду. Також учасники події представили на суд громадскості рекомендації для української медіаспільноти з конфліктно чутливого репортажу.
Наголосимо : конференцію провів Офіс Координатора проектів ОБСЄ в Україні та ГО «Детектор Медіа» в межах проекту «Підтримка конфліктно-чутливої журналістики в Україні» за фінансової підтримки Посольства Великобританії в Україні.
У перерві роботи конференції мені на очі потрапив документ, який не може залишити байдужою жодну людину, причетну до журналістики. Особливо - до сучасного ТБ. Йдеться про результати моніторингу конфліктно-чутливого висвітлення груп, дотичних до конфлікут, центральними та регоінальними каналами. Цей моніторинг пропонується вашій увазі.
А висновки, як мовиться, робіть самі...
Українські телеканали героїзують бійців АТО, демонізують бойовиків «ЛНР», «ДНР» та Росії, замовчують проблеми переселенців та майже не згадують про волонтерів. В ток-шоу центральних каналів звучить мова ненависті, в центрі їхньої уваги – міжрегіональні, міжетнічні та міжконфесійні бар’єри, а не шляхи їх подолання. Такими є результати моніторингу конфліктно чутливого висвітлення проблем соціальних груп, дотичних до конфлікту, в українських телевізійних ЗМІ, який провела ГО «Телекритика» в рамках проекту ОБСЄ за фінансування Посольства Великобританії в Україні.
В період з 6 листопада по 6 грудня 2015 року команда експертів ГО «Телекритика» здійснювала моніторинг новин та ток-шоу українських телеканалів (20 регіональних, 7 центральних) на предмет того, як висвітлюються в них різні соціальні групи, дотичні до конфлікту. Моніторинг повинен був виявити, чи сприяє медійний дискурс соціальному діалогу, чи здатний він зруйнувати конфліктні установки в свідомості громадян, чи навпаки – він будує нові бар’єри в суспільстві і поглиблює внутрішні протиріччя, породжені конфліктом.
Моніторинг виявив такі тенденції в українському телевізійному просторі:
1. Телеканали активно говорять про бійців АТО: їх згадують у 12% сюжетів на центральних телеканалах (10% - на регіональних). Але в 27% випадків (13% - на регіональних) ці згадки не є нейтральними. Журналісти схильні до глорифікації бійців («герої», «найкращі сини України»), ідентифікації їх з «українцями» (на відміну від іншої сторони), ставлять себе на один бік з ними («наші хлопці»). Тему бійців активно використовують ток-шоу центральних телеканалів, викликаючи у глядача гордість, повагу або співчуття.
2. Інша сторона конфлікту згадується в 11% повідомлень центральних каналів і 3% - регіональних, і відсоток конфліктно нечутливих повідомлень є найвищим серед усіх досліджених груп (64% і 39% відповідно). Інша сторона змальовується як «бандити», «терористи», і це створює ситуацію чіткого поділу на своїх і чужих, добрих і поганих. В ток-шоу центральних каналів виявлені випадки культивації ненависті та інших негативних емоцій до іншої сторони.
3. Вимушено переміщені особи (переселенці) ігноруються центральними каналами – про них згадується лише в 1% новинних повідомлень. Ток-шоу їх ігнорують також. На регіональних телеканалах їм приділяється більше уваги – 3% повідомлень. Журналісти намагаються фокусувати увагу на позитивних аспектах «нового життя», але в регіональних новинах виявлені випадки поширення негативних стереотипів – переселенці як ізольована і пасивна група, яка має хронічні проблеми з інтеграцією в нову спільноту (12% від виявлених повідомлень про цю соціальну групу).
4. Мешканці окупованих територій майже не згадуються ані центральними (4%, більшість з яких – про «сіру зону»), ані регіональними (1%) каналами. В медійний дискурс не потрапляють реальні проблеми та потреби цих громадян. Повідомлення про них є здебільшого нейтральними, поодинокі порушення («зомбоване населення», 1+1) не є системними (хоча, враховуючи мізерну кількість повідомлень про групу, складають значний відсоток від них – 15% на центральних і 27% на регіональних каналах). Активно використовуються для «піару» Рината Ахметова – в новинах телеканалу «Україна» (5 сюжетів) та 34 Каналу (Дніпропетровськ). Агресивна мова ворожнечі проти цієї групи практикується в ток-шоу центральних каналів (зокрема «Війна і мир», а також «LifeКод» від 6 лист.)
5. Тема волонтерів замовчується центральними каналами – як в новинах (2% від повідомлень), так і в ток-шоу. Регіональні канали висвітлюють тему коректно (згадка міститься в 4% від новинних повідомлень), хоча є поодинокі випадки поширення негативних стереотипів (волонтери як ізольована соціальна група, користь якої сумнівна).
6. Родини військових, а також діти отримують мізерну увагу ЗМІ. Кожна з цих груп згадується лише в 1% новин центральних каналів і 2% - регіональних. Проте всі ці повідомлення є конфліктно чутливими; лише одне повідомлення мало ознаки поширення негативних стереотипів (що складає 6% від усіх виявлених згадок про родини військових у регіональних новинах). У ток-шоу зафіксовано випадок емоційного і незбалансованого висвітлення проблем родин військових (зображення фактів дискримінації і гонінь проти сім’ї військовослужбовця – ток-шоу «Подорожні», 9 листопада).
7. У 69% джерелом конфліктності в новинних сюжетах є самі журналісти, у той час як у 31% - люди в кадрі.
8. Ток-шоу центральних каналів скоріше посилюють бар’єри і ненависть, ніж протидіють їм. Окрім згаданого просування поділу на «своїх» і «чужих» (глорифікація бійців української армії та демонізація іншої сторони), деякі ток-шоу культивують негативне ставлення до мешканців окупованих територій («Війна і мир», 1 грудня), виправдовують насильство («Подорожні», 23 листопада), акцентують увагу на міжрегіональних відмінностях («Война і мир», 17 листопада), роздмухують міжетнічні та міжрелігійні протиріччя («LifeКод», 20 листопада).
Ось така вона, аналітика... Не знаю, як вас, а мене зачепило за живе. Що ж, думайте, панове, думайте... Аби потім не кусати ліктів і не казати : "Ми не знали, чому так сталося..."
Сергій Любченко.
|
Ваши комментарии
|
Чат
Опросы
Музыка
Треки
НеForМат
Академия
Целит
Юрпомощь
О сервере
О проекте
Юмор
Работа
О нас
Earn&Play
Для контактов
skype:noo.inc
|
