Независимое аналитическое интернет-издание "Искра" это ваше право на информацию.

Будь-яка держава це невідворотньо виникаюча структура соціальних паразитів ©

На главную страницу

Парольный вход для авторов.

автор: c до

МИ ОБИРАЄМ, ЧИ НАМ НАВ’ЯЗУЮТЬ?
Автор: Сиротенко(Вербицкий)      Дата: 29.06.2016 00:35


     Я живу в старовинному Львові. Місті прославленого мера Садового та його Самопомочі.
     
     Дійсно, на фоні мерів інших міси, навіть чемпіона Світу Кличка він виглядає професіоналом. Здало виглядає. А як себе почувають мешканці його Львова. Того Львова, який в 1349 звільнив від «боярского беспредела» король Польщі Казимир 3 Великий і зробив цей Леополіс перлиною Європи – містом в якому процвітала промисловість, ремісництво та торгівля, а будинки-палаци заможних городян були, як в Римі, Венеції, Парижі!До цього часу міліони туристів, яки приїжджають у Львів, милуються тим Леополісом – старовинним центром нашого міста. Та й львів’яни теж милуються, але ж їм ще треба й жити!
     
     То ж і поглянемо на нашого Садового очима пересічного львів’янина.
     
     Мер обирається городянами, щоб управляти життям міста – створювати благо приємний клімат для підприємств міста, для середнього і малого бізнесу. Тримати в порядку комунальні підприємства, транспорт, дороги. Робити все, щоб життя громадян було комфортним і вони мали змогу заробляти.
     
     Мене заслали до Львова у 1978, коли ще тут працювали світочі радянської індустрії – Лаз(автобусний завод), концерн Електрон, чиї телевізори заполонили весь світ, уславлена кондфабрика «Світоч», цукерками якої ласували від Калінінграду до Петропавловськ-Камчатського. Десятки тисяч львів’ян працювали на Автозавантажувачі,Кінескопі, Поляроні, заводі Лорта і ще з десятку великих підприємств. Та в 1991 загинув СРСР і настала Незалежність. Замість того, щоб розпочати з інвентаризації тих багатств, які ми успадкували, розпочали ні ким не контрольовану приватизацію - прихватизацію. Де тепер той славетний ЛАЗ з 60 000 працівників. За безцінь продали братам Чуркіним, один з яких представляє Росію в ООН.
     
     За цей час від славетного заводу залишилась лише територія. Де тепер завод Електрон, який випускав телевізори для всього світу? Замість нього лише зборочний цех, який складає ті «Електрони» з імпортних запчастин! Збанкрутілі Автонавантажувач, Кінескоп, Полярон і всі інші заводи, якими славився Львів. Еліта робочого класу - висококваліфіковані їх працівники, майнули на заробітки за кордон.
     
     Десять років тому, на ще чесних виборах, львів’яни обрали мером Андрія Садового. Я теж голосував за нього, бо після народного мера Львова – Богдана Котика, він був єдиним, хто професіонально говорив про те, що треба робити. Говорив. А от що на ділі.
     
     Головний обов’язок мера створювати благо приємні умови для роботи підприємств свого міста. Як це виглядає на практиці -
     
     Вже котрий рік нам мер кричить про необхідність повернути Державі Лаз, вкрадений братами Чуркіними і відновити виробництво автобусів. За цим галасом не помітив, як на транспортному заводі концерну Електрон, син знаменитого чернігівського партизана-розвідника Федора Павловича Ткаченка, став випускати найкращі в Європі трамваї, тролейбуси і електроавтобуси! Замість того, щоб підтримати власного виробника і закуповувати для потреб міста ці машини, мерія закуповую трамваї, тролейбуси і автобуси б/у у іноземців!
     
     Отримавши кредит з Заходу, стали, нарешті, будувати трамвай на Сихів. Та як його будують. Біля мене дорогу на відрізку від Санта-Барбари до кінотеатру Довженко, перекладали 5 разів! Невже ж ті переробки робились безкоштовно? Ф якщо так, то чи не виявиться, що останні 300 метрів колії на відрізку біля стадіону Дружба будувати нема за що – гроші закінчились?
     
     Кілька років тому мер затіяв катавасію зі зміною маршрутів транспорту, наслідком чого стало те, що на роботу доводиться добиратись вже двома маршрутками! Зате мер пообіцяв електронний контроль громадського транспорту і електронні табло на зупинках, на яких буде видно, де зараз знаходиться ваша маршрутка. А от як це виглядає на практиці -
     
      Вчора у мене були друзі. Мешкають вони в центрі міста. Машин не мають, то ж користуються громадським транспортом. Ми чули, що вечорами маршрутки їздять погано. То ж о 21 були на зупинці біля Поліклініки. В центр тут їдуть комунальні автобуси №53 та №4а. Зупиняються ще №19 та №32. Стояли ми на зупинці майже годину. За цей час проїхало 6 маршурток №32, ні одної №19, а 5 автобусів №53 та три №4а, мчались набиті до кінцевої на Санта-Барбарі, випускали там пасажирів і, закривши двері, пусті мчались повз нас. Прочекавши годину, ми втиснулись в №32, доїхали до верхнього Шувару і там я пересадив друзів у маршрутку №26, що теж їде до Центру. Великі автобуси маршрутів №53 та 4а, закуплені мерією у іноземців( б/у) і обслуговує їх комунальне підприємство 1402, яке підпорядковане мерії. То ж приватні маршрути №32 та №26, які не контролюються мерією сумлінно виконують свої обов’язки по перевезенню пасажирів, а автобуси, підпорядковані мерії – ні!
     
     Зараз, з 1 липня 2016 замість ЖЕКів у нас будуть ОСББ. Мої брати і сестра живуть в Росії. В Ії будинках царює ОСББ. Здирають плату за послуги, які не надають. Платять вони тим ОСББ вдвічі більше, ніж платили ЖЕКу, а ніякої управи на ті ОСББ не мають. Тепер це ж саме буде і у нас. Мало того, що по нашому новому законі ці ОСББ ніким не контролюються, так вони ще й мають право без суду виселяти боржників! А борги ці ніхто не може перевірити і проконтролювати вартість послуг, що надаються. До 1 липня остались лічені дні. Керівництво тих ОСББ повинно обиратись мешканцями багатоповерхівок, або призначатись ним місцевими адміністраціями. Збори мешканців також повинні організовуватись адміністраціями. Та от ні в нашому, ні в інших будинках про ці збори ніхто нічого не чув. А до 1 липня - три дні! То ж відбудеться все це по старій схемі – по яків вже не раз проводили збори громадськості для отримання дозволу на чергове будівництво. Збори проводились, у протоколі борів потрібна кількість підписів мешканців є, та про ці збори ніхто з них не чув і участі у них не брав, як з’явились під протоколом зборів їх підписи – уявлення не мають! То ж нас, без нас, роблять кріпаками ОСББ!
     
     Король Казимир Великий звільнив мешканців свого Леополісу від «боярского беспредела». Зараз 2016 рік і у Львові знову чиновничий бєспрєдел при знаменитому мері Садовому з його Самопоміччю і гаслом: «Якщо не ми, то хто?».
     
     Я тільки перший раз голосував за Садового. На позаминулих виборах я голосував за Степана Кубіва, на минулих за радикала Володю Лазанюка, чиї програми розвитку Львова відповідали моїм поглядам. Та ми ж всі знаємо, що владою стають не ті, кого обирають виборці, а ті, чиї люди підраховують результати виборів! І поки влада сама себе буде обирати-призначати, не буде у нас справжньої Держави! Як замість імітації виборів, замість імітації реформ і діла, добитись Справжнього!
     
     К.т.н.Володимир Сиротенко (Вербицький)
     
     Праправнук автора рядків «Ще не вмерли України ні слава, ні воля, ще нам браття молодії усміхнеться доля» Миколи Андрійовича Вербицького-Антіоха


Автор: Сиротенко(Вербицкий) прочтений: 1470 оценки: 0 от 0
© Свидетельство о публикации № 11683
  Цена: 1 noo



Ваши комментарии

Пароль :

Комментарий :

Осталось символов

Доступна с мобильного телефона
Чат
Опросы
Музыка
Треки
НеForМат
Академия
Целит
Юрпомощь


О сервере


О проекте
Юмор
Работа
О нас

Earn&Play
Для контактов
skype:noo.inc


Этот сайт посвящен Георгию Гонгадзе, символу борьбы за свободу, журналисту, патриоту, человеку... Ukraine NBU Hrivnya rate
Russian ruble rate
Noo Web System



Редакция за авторские материалы ответственности не несет
стать автором
Micronoo Links Neformat Links Noo Links Chess Links Forex Links Bloodway

Идея и разработка
компании NOO
На сайт разработчика