Міжнародний круглий стіл "ГЛОБАЛЬНА СТРАТЕГІЯ ЄС: МІСЦЕ, РОЛЬ І ВКЛАД УКРАЇНИ"
Автор: Сергей Любченко Дата: 25.04.2017 08:59
Міжнародний круглий стіл "ГЛОБАЛЬНА СТРАТЕГІЯ ЄС: МІСЦЕ, РОЛЬ І ВКЛАД УКРАЇНИ"
У Києві відбувся Міжнародний круглий стіл "ГЛОБАЛЬНА СТРАТЕГІЯ ЄС: МІСЦЕ, РОЛЬ І ВКЛАД УКРАЇНИ". Цей захід було присвячено питанням співпраці України з Європейським Союзом у вимірі зовнішньої політики та безпеки у сучасних умовах. Круглий сліт відбувся за участі представників місій ЄС, дипмісій країн-членів ЄС, Верховної Ради України,Кабміну, європейських та українських фахівців, які опікуються питаннями безпеки та міжнародних відносин. У ході дискусії її учасники обговорили попередні результати першого року реалізації Глобальної стратегії ЄС із зовнішньої і безпекової політики, а також роль, місце й інтереси України в ній і шляхи подальшого розвитку її співпраці з ЄС у цьому вимірі, з урахуванням актуальних викликів і загроз. Захід відбувся за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні у партнерстві з Центром глобалістики «Стратегія ХХІ» та у співпраці із Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) і Словацькою асоціацією зовнішньої політики. Ось результити дослідження :
"Зміна геополітичної та безпекової ситуації довкола Європейського Союзу, яка була серед іншого спричинена появою нових конфліктних зон в Східній Європі і на Близькому Сході та агресивною політикою Російської Федерації, спонукала ЄС до вироблення нового комплексного бачення своєї зовнішньої і безпекової політики. В результаті, у червні 2016 року на засіданні Європейської Ради була схвалена Глобальна стратегія ЄС «Спільне бачення, Спільна дія: Сильніша Європа» (EU Global Strategy «Shared Vision, Common Action: A Stronger Europe», EUGS).
П’ятьма пріоритетами зовнішньої діяльності ЄС були визначені: посилення безпеки й оборони; інвестування у стійкість держав і суспільств на сході і півдні; розвиток інтегрованого підходу до конфліктів і криз; сприяння і підтримка спільного регіонального порядку; посилення глобального управління на основі міжнародного права.
Результати першого року імплементації Глобальної стратегії ЄС будуть обговорені лідерами Євросоюзу у червні 2017 року.
Наскільки змінилися стосунки Україна-ЄС у двосторонньому та багатосторонньому (Східне партнерство) вимірах, яке місце займає Україна у спільному зовнішньополітичному баченні Євросоюзу, як враховано інтереси України, і які перспективні напрямки подальшої безпекової співпраці України з ЄС, оцінювали українські експерти, які взяли участь у проведеному Центром глобалістики «Стратегія ХХІ» у квітні 2017 року опитуванні.
За результатами опитування 32-х експертів з різних регіонів України, щодо впливу Глобальної стратегії ЄС на реалізацію зовнішньої і безпекової політики Євросоюзу респонденти розділились на три майже рівні групи (Рис. 1). 34,4% з них відповіли, що Стратегія стала шляхом до потужнішої та ефективнішої зовнішньої і безпекової політики ЄС, 37,5% - дали негативну відповідь, а 28,1% - не визначились. Це може свідчити про відсутність інформації із Брюсселя про хід імплементації Глобальної стратегії ЄС.
У суто безпековому сегменті більшість експертів – 59,4%, вважають, що ЄС не відіграє роль глобального провайдера безпеки, здатного протидіяти сучасним загрозам (Рис.2). Позитивну відповідь надали 18,8% респондентів, а решта – або не визначились із відповіддю, або обрали іншу відповідь.
Недостатньо врахованими у Глобальній стратегії ЄС вважають опитані експерти інтереси регіонів Східної Європи і Чорноморського регіону (Рис.3). Такої думки дотримуються 75% респондентів, які вважають, що Стратегія відображає лише окремі інтереси цих регіонів, а ще 21,9% - оцінюють, що регіони не відображені належним чином.
Глобальна стратегія ЄС не відображає подальше розширення Євросоюзу. У цьому переконані 53,1% респондентів (Рис.4). Четверта частина експертів (25%) все ж вважають, що цей зовнішньополітичний документ Євросоюзу стимулює його подальше розширення. А от 15,6% вбачають у ньому фактор стримування, і лише 3% - повної зупинки розширення.
Відносини між Україною і Євросоюзом після схвалення Глобальної стратегії ЄС, як оцінюють 18,8% респондентів, не змінились (Рис.5). Схожої позиції дотримуються й 56,3% експертів, які вважають, що Стратегія лише підтвердила існуючий до цього формат взаємодії Україна-ЄС. Позитивні корективи вбачають 15,6%, а негативні – 9,4%.
Половина опитаних експертів (50%) вважає, що Глобальна стратегія ЄС не надає відповідь щодо ролі і місця України у євроатлантичній системі безпеки (Рис.6). Четверта частина (25%) вбачають у Стратегії перспективи інтеграції України і до ЄС, і до НАТО. Прямо протилежної точки зору – ні до ЄС, ні до НАТО – дотримуються 18,8% респондентів.
Водночас, переважна більшість респондентів (75%) вважають, що Глобальна стратегія ЄС залишає для України лише поле для співробітництва, але не можливість майбутнього членства.
Очевидно, що брак інформації не дозволив більшості опитаних експертів (56,3%) визначити, чи врахувало керівництво України Глобальну стратегію ЄС у своїй діяльності у сфері європейської інтеграції (Рис.8). Кількість негативних відповідей (28,1%) більш, ніж вдвічі переважає позитивні відповіді (12,5%).
В цілому позитивною є оцінка українськими експертами ступеня інтеграції України до Спільної зовнішньої і безпекової політики ЄС (Рис.9): 46,9% вважають її задовільною і мінімально достатньою; 18,8% - такою, що відповідає актуальним можливостям України і ЄС. Незадовільно ступінь інтеграції оцінили 28,1% респондентів.
Найбільш успішними сферами безпекової співпраці України з ЄС опитані експерти назвали : енергетичну безпеку (53,1%); реформування сектору безпеки (40,6%); протидію нелегальній міграції (31,3%). А от успішність взаємодії з врегулювання конфліктів, перш за все російсько-українського конфлікту, оцінили лише 12,5% респондентів.
Першочерговими напрямками подальшого розвитку зовнішньополітичної і безпекової співпраці України з ЄС українські експерти визначили енергетичну безпеку (17,5%) та інформаційну безпеку (16,2%). Другу групу пріоритетних сфер склали: військова взаємодія і участь в операціях ЄС (12,5%); протидія нелегальній міграції (10%); кібер-безпека (8,7%); протидія гібридній агресії (7,5%). До третьої за значимістю групи входять: реформування сектору безпеки (5%); ВТС (5%); боротьба з тероризмом (5%). І найменш значимими напрямками розвитку співпраці України з ЄС експерти назвали: екологічну безпеку; боротьбу з організованою злочинністю; науку і освіту; боротьбу з корупцією; соціальну безпеку; співпрацю в інших регіонах; сталий розвиток.
Сергій Любченко
|
Ваши комментарии
|
Чат
Опросы
Музыка
Треки
НеForМат
Академия
Целит
Юрпомощь
О сервере
О проекте
Юмор
Работа
О нас
Earn&Play
Для контактов
skype:noo.inc
|
