Независимое аналитическое интернет-издание "Искра" это право на информацию.

На главную страницу

Парольный вход для авторов.

автор: c до
Александр Човган: "Разгосударствление СМИ состоится и без согласия учредителей от власти"
Автор: Александр Михайленко      Дата: 04.06.2017 09:49


     Зараз ситуація виглядає так: редакціям, щоб стати незалежними, потрібно отримати від засновників "добро", тобто підписання всіх необхідних паперів. А засновники-чиновники всіляко зволікають, не поспішаючи розставатися зі своїми "кишеньковими" виданнями. Для нейтралізації саботажників (які зараз складають майже половину (!) загальної кількості засновників) громадські організації пропонують внести в чинний закон про реформування ЗМІ доповнення: якщо орган державної влади чи місцевого самоврядування не прийняв рішення про реформування протягом строку, встановленого законом, то він автоматично виключається зі складу засновників даного ЗМІ. І все. Після прийняття цього доповнення Верховною Радою засоби масової інформації не залежатимуть від доброї (а на ділі - недоброї) волі чиновників. Підписали засновники папери – добре, не підписали – і не треба.
     
     Нарешті "блокування" чиновниками не стоятиме на перепоні свободі слова.
     
     На засіданні громадської ради при Держкомтелерадіо України 29 травня обговорили розроблений Держкомтелерадіо проект закону "Про внесення змін до Закону України "Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації" щодо удосконалення механізму реформування друкованих засобів масової інформації" та одностайно схвалили запропоновані зміни і доповнення з урахуванням зауважень експертів ОБСЄ, УАМБ, ЦЕДЕМ та інших організацій.
     
     Голова громадської ради Олександр Човган (Асоціація "Незалежні регіональні видавці України") вважає, що знайдена ефективна формула боротьби з саботажниками.
     
     - Це дозволить нарешті справитися з тим саботажем, який нині масово проводять державні органи та органи місцевого самоврядування, що є засновниками друкованих ЗМІ. Я представляю Україну в Раді директорів Всесвітньої асоціації видавців WAN-IFRA, і можу сказати, що незалежні, приватні засоби масової інформації – це світова практика, тому що ЗМІ повинні критикувати владу, бути дзеркалом суспільної думки, а не рупором влади. Зрозуміло, що влада не хоче позбавлятися свого пропагандистського ресурсу. Ми знаємо про численні випадки, коли редакція ухвалює рішення про роздержавлення, а засновники ЗМІ роблять вигляд, що ніякого рішення не було. Торік у серпні ми навіть виїжджали на засідання у м. Дніпро, де влада зробила все можливе, щоб редакція не змогла пройти шлях роздержавлення, - розповідає Олександр Човган.
     
     Нагадаємо, що Закон України "Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації" набув чинності 1 січня 2016 року. Він передбачає проведення роздержавлення ЗМІ протягом трьох років. Редакції можуть тепер стати суб’єктами господарювання і працювати без вказівок "згори", причому трудові колективи мають пріоритетне право у визначенні способів реформування.
     
     Перший етап реформи мав відбутися протягом 2016 року – за цей період повинні були реформуватися ЗМІ, які добровільно зголосилися на це. Однак на ділі процес роздержавлення проходить "зі скрипом".
     
     - Реформування відбувається занадто повільно, - розповідає начальник відділу законопроектної роботи Держкомтелерадіо Олексій Тарасенко. - До переліку ЗМІ, які виявили бажання реформуватися на першому етапі, увійшли 244 комунальні та державні видання. З них на 30 травня поточного року 57 друкованих ЗМІ та редакцій здійснили перереєстрацію друкованих ЗМІ зі збереженням назви, цільового призначення, мови видання, тематичної спрямованості; 126 юридичних осіб перебувають у процесі припинення; 25 реорганізованих редакцій очікують наразі перереєстрації друкованого ЗМІ; у 36 редакцій відповідні документи для подання державному реєстратору не готові або перебувають у стадії підготовки. Запропоновані доповнення до закону мають пришвидшити цей процес - зокрема, доповнення щодо принципу мовчазної згоди у разі, коли засновник не приймає рішення про реформування та спосіб реформування ЗМІ. Результатом сьогоднішнього засідання громадської ради стала рекомендація доопрацювати відповідний законопроект з урахуванням додаткових пропозицій громадських організацій. Держкомтелерадіо підтримує ці пропозиції та найближчим часом доопрацьований проект розмістить на офіційному сайті.
     
     Про те, що реформа наткнулася на справжній саботаж, говорить і медіаюрист УАМБ Олександр Дяченко:
     
     - За законом рішення про реформування має бути прийняте протягом місяця після надходження від трудового колективу редакції відповідної пропозиції. На ділі цього терміну не дотримуються, документів, потрібних для перетворення редакцій на суб’єкти господарювання, не підписують. Зате нерідко відбувається скорочення штатів, звільнення редакторів газет без згоди трудового колективу, незаконне відчуження редакційного майна – тобто те, що законом категорично заборонено. На засіданні громадської ради була внесена пропозиція заборонити державним підприємствам засновувати друковані ЗМІ. Ще одна пропозиція стосується удосконалення роботи реєстрів друкованих ЗМІ. Сподіваюся, що на нараді, яку ми маємо провести з юристами Верховної Ради та Державної реєстраційної служби, вийдемо на фінальний текст, а далі все в руках профільного комітету. Ми просимо, щоб законопроект вносився не від Держкомтелерадіо, як це передбачено, тому що це довгий шлях, узгодження можуть зайняти до півроку, а щоб його внесли депутати – вони можуть зробити це швидко, за кілька тижнів.
     
     Одна зі змін, запропонованих розробниками проекту закону, стосується захисту майна редакцій. Пропонується заборонити зміну балансоутримувача не лише рухомого редакційного майна, але й земельних ділянок і приміщень, які займають редакції.
     
     Ще одна поправка до закону в разі її прийняття змусить швидше ворушитися і самі трудові колективи. До двох причин, через які зараз можливе припинення випуску друкованого засобу масової інформації та діяльності редакції (перша: трудовий колектив редакції не повідомив про свою участь у реформуванні протягом відведеного строку; друга: не відбулася приватизація майна редакції в установленому законом порядку) радять додати третю: якщо трудовий колектив редакції повідомив про свою участь у реформуванні, однак протягом періоду реформування не здійснював відповідних заходів з перетворення редакції у суб’єкт господарювання.
     
     Юрист Центру демократії та верховенства права Алі Сафаров вважає, що головне – аби зміни до закону діяли на практиці, і очікує реєстрації законопроекту у Верховній Раді вже найближчим часом.
     
     - Я задоволений тим, як пройшло засідання громадської ради: на ньому не стали ні заговорювати проблему, ні вносити пропозиції, які б уповільнювали процес реформування. Я дуже радий, що внесення змін до закону підтримане саме в тій редакції, яку ми пропонували. Над проектом працювали юристи Центру демократії та верховенства права, Української асоціації медіабізнесу, інші медіафахівці, як мають багаторічний досвід. Ми розробляли механізми впровадження цього закону, щоб усунути проблеми, які виникли вже на самому початку реформи.
     
     На сьогоднішньому засіданні громадської ради були внесені додаткові пропозиції. Деякі з них варті того, щоб бути врахованими, але є й такі, які наші експерти вже опрацьовували свого часу і дійшли до висновку, що в сучасних умовах законодавство України не дозволяє запровадити їх – це стосується, зокрема, примушення органів місцевого самоврядування до прийняття того чи іншого рішення. Тому ми ці пропозиції будемо обговорювати, проте зробити так, щоб вони були включені у правове поле, швидше за все, не вийде. Всі запропоновані зміни внесені в протокол. На засіданні Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Верховної Ради ми будемо обговорювати вже конкретні формулювання змін і доповнень до закону, і пропозиції, що прозвучали на засіданні, теж будуть враховані, - говорить Алі Сафаров.
     
     - Попри все, проблема недобросовісного фінансування "своїх" медіа з бюджету залишається, - підсумовує Олександр Човган. Проте комунальники і держава мають усвідомлювати, що платити треба саме популярним медіа за донесення до широкої аудиторії на спеціальних сторінках, у спеціальних (зрозумілих для читача) форматах інформацію "від влади". І треба платити саме за широку аудиторію - незалежним медіа, а не "своїм". Це наша майбутня робота на тому фундаменті, який ми закладаємо сьогодні.


Автор: Александр Михайленко прочтений: 34 оценки: 0 от 0
© Свидетельство о публикации № 14248
  Цена: 1 noo



Ваши комментарии

Пароль :

Комментарий :

Осталось символов
Доступна с мобильного телефона
Чат
Опросы
Музыка
Треки
НеForМат
Академия
Целит
Юрпомощь


О сервере


О проекте
Юмор
Работа
О нас

Earn&Play
Для контактов
skype:noo.inc


Этот сайт посвящен Георгию Гонгадзе, символу борьбы за свободу, журналисту, патриоту, человеку... Ukraine NBU Hrivnya rate
Russian ruble rate
Noo Web System



Редакция за авторские материалы ответственности не несет
стать автором
Micronoo Links Neformat Links Noo Links Chess Links Forex Links Weapon Links

Идея и разработка
компании NOO
На сайт разработчика