Независимое аналитическое интернет-издание "Искра" это право на информацию.

Зри в корень! © Козьма Прутков

На главную страницу

Парольный вход для авторов.

автор: c до

ЛЕГКО ЯК НІКОЛИ
Автор: Станислав Власенко      Дата: 31.08.2006 22:22


     В той же час для 27% українців придбання попередньо приготованих страв у магазинах є винятком, до якого вдаються лише тоді, коли абсолютно немає часу готувати. Тоді як 15% покупців впевнені, що напівфабрикати для них – це постійна необхідність, зумовлена щоденною зайнятістю та браком часу.
     Найчастіше українці використовують напівфабрикати, якщо до них раптово прийшли гості (91%). Крім того, 79% міських жителів напівфабрикати рятують під час робочого обіду чи звичайної сімейної вечері. Для 70% українців напівфабрикати незамінні для пікніку на природі.
     Більшість (89%) купують напівфабрикати в замороженому вигляді. Найбільш популярні продукти з м’яса чи з м’ясною начинкою. Те, наскільки часто їх купують, напряму пов’язане з кількістю членів сім’ї покупця, а також регіоном його проживання.
     Чоловіки і жінки приблизно в однаковій кількості купують попередньо приготовані продукти (40% і 60% відповідно). Проте для чоловіків це, в першу чергу, спосіб розв’язати проблему, що поїсти. Жінки ж, у більшій мірі, ніж чоловіки, схильні виправдовуватися і пояснювати купівлю напівфабрикатів тим, що вони дуже зайняті. Загалом, чоловіки, частіше, аніж жінки, не хочуть затримуватися на кухні, а прагнуть проводити час більш приємно (76%), вони шукають можливість приготувати їжу, не забруднюючи при цьому багато посуду (47%), а також хочуть смачно поїсти (33%).
     Жінки частіше називають такі переваги використання напівфабрикатів, як можливість швидко приготувати їжу, коли на це немає часу (84%), у будь-який момент бути готовою до приходу гостей (46%), а також можливість скласти меню на свій смак, не підлаштовуючись під бажання інших членів сім’ї (9%).
     Відрізняються також мотиви придбання напівфабрикатів серед споживачів, які живуть самостійно, і тими, хто живе із сім’єю. Перші не хочуть мити багато посуду і бояться, що не зможуть належно зустріти неочікуваних гостей. Для покупців, які живуть із родиною, на перший план виходить катастрофічний брак часу (83%).
     Цікаво, що мотиви придбання напівфабрикатів залежать не лише від рівня фінансових статків сім’ї, але також від віку: ніж менший вік споживача і вище його матеріальний статус, тим менше він хоче проводити час на кухні, прагнучи при цьому урізноманітнити раціон стравами, які він не любить готувати.
     Що таке напівфабрикати
     Із технологічної точки зору напівфабрикати – це продукти, які зазнали попередньої кулінарної або іншої обробки і потребують подальшого приготування в домашніх умовах. Вони можуть бути як в сирому вигляді, напівготовому, так і в готовому, потребуючи лише розігрівання. Тобто будь-яка сировина, яка зазнала попередньої обробки на виробництві – якщо її порізали, почистили, додали спецій, змішали з чим-небудь, надали їй нової форми – це вже напівфабрикат.
     До м’ясних напівфабрикатів належать попередньо підготовані вироби з порційного чи рубленого натурального м’яса (птиці, яловичини, свинини, баранини тощо). Широковідомі в Україні пельмені та вареники з м’ясом не належать до категорії м'ясних напівфабрикатів, адже представляють напівфабрикати тістової групи.
     Не варто також плутати напівфабрикати з іншими категоріями продуктів. Наприклад, супи з пакетиків – це не напівфабрикати, бо супи, вермішель, пюре з пакетиків тощо належать до категорії продуктів моментального приготування, це т.зв. інстант-продукти. Різниця між ними та напівфабрикатами полягає в тому, що моментальні продукти є своєрідним концентратом, який достатньо залити гарячою водою для повної готовності. Ковбасні вироби (сосиски, сардельки тощо), належать до м'ясозамінних продуктів і також не є напівфабрикатами, хоча подібні до них за швидкістю приготування.
     Найдавніші «напівфабрикати»
     Історія попередньої обробки та зберігання продуктів для подальшого приготування сягає сивої давнини. Припускають, що найпершими спробами зберігання на тривалий строк попередньо приготованої сировини було заморожування м’яса у природних умовах, коли температура повітря знижувалась до мінусової позначки. У тих місцях планети, де холоду не існувало протягом цілого року, на тривалий час заготовляли в’ялене, а згодом і засолене м'ясо, яке після попереднього приготування зберігалося тривалий час та використовувалось для приготування різних страв. У Стародавньому Єгипті найбільш популярним «напівфабрикатом» було м'ясо в меду, адже на Сході здавна були відомі його унікальні протимікробні властивості. Завдяки цим же властивостям мед використовувався стародавніми єгиптянами та греками не лише для збереження м’яса, але й у складі сумішей при муміфікації. У більш пізні часи багатим римлянам привозили до столу різноманітну дичину, залиту медом. І незважаючи на великі відстані, дичину привозили завжди свіжою. В античні часи різні попередньо приготовані страви заливали олією, яка обмежувала доступ повітря і тим самим дозволяла використовувати продукт через декілька днів після його приготування.
     На Русі засолене м'ясо заготовляли ще при князі Святославі в 945-972 рр. У XVII-XIX ст. по всій Російській імперії в основному використовували український спосіб засолювання (пересипання сіллю великих шматків сала та перекладання їх у бочки).
     Промислове виробництво
     Появу індустрії напівфабрикатів відносять до 1924 року, коли стартувало промислове виробництво заморожених сільгосппродуктів, хоча традиційна технологія заморожування м’яса і птиці використовувалась ще з 1865 року. В 30-х роках минулого століття в продажу з’явилися дрібно розфасовані овочі, ягоди та фрукти. В той же час для швидшого заморожування вперше почали використовувати спеціальне обладнання. Продукти затарювали в невеликі ємності (0,3-3 кг) і охолоджували протягом кількох хвилин. Думка про батьківщину промислових напівфабрикатів ще й досі неоднозначна: американські і, як не дивно, російські вчені так і не узгодили, хто ж першим використав технології заморожування. Проте однозначним залишається той факт, що поява заморожених продуктів засвідчила помітний прогрес в технології консервування. Під час другої світової війни керівництво США було змушене скоротити випуск консервів, для виготовлення яких потребувалося олово і жерсть. Натомість почала розвиватися нова галузь заморожених продуктів, для виготовлення упаковки яких був потрібен лише картон і папір. Війна, таким чином, допомогла замороженим продуктам посісти чільне місце в раціоні харчування населення.
     В СРСР широке промислове виробництво швидкозаморожених готових страв почало розвиватися із запуском у 1976 році в Москві експериментальних заводів «Холодопродукт №1» і заводу «Гагра» з виробництва швидкозаморожених млинців. Проте у радянських господинь використовувати напівфабрикати вважалося дурним тоном, оскільки монополія виробництва і тодішні технології не могли забезпечити належної якості. У першій половині 90-х років у період загального спаду виробництва почалася інтервенція заморожених продуктів з-за кордону. Останні 10 років ситуація значно змінюється на краще: на ринок вийшли вітчизняні виробники, й іноземна продукція посідає провідні позиції лише в категорії заморожених овочів і фруктів.
     Важливо те, що в останні роки технології виробництва напівфабрикатів в усьому світі змінилися настільки, що вони впевнено перейшли із категорії фаст-фудів у категорію продуктів харчування для здорового способу життя. В Європі ставлення до напівфабрикатів пройшло три стаді: спочатку їх вважали шкідливою їжею, потім їжею для ледарів і, нарешті, визнали «чудовим вибором». Так, для прикладу, в Німеччині останнім часом розширюється мережа магазинів з натуральною, корисною продукцією, які називаються Basic, Eat organic чи Supernatural. І якщо раніше заморожені продукти та напівфабрикати на полиці магазинів натуральних продуктів не допускалися, а їхнє споживання людьми з високою екологічною свідомістю засуджувалося, то зараз ситуація протилежно змінилася – якісні напівфабрикати посідають одну з ключових позицій у таких магазинах.
     Лідером зі споживання напівфабрикатів в Європі є англійці, які купують в два рази більше напівфабрикатів, аніж французи та німці, в чотири рази більше, ніж італійці, і в шість разів більше, ніж іспанці. З 1998 до 2002 року попит на напівфабрикати в Європі зріс на 29%, а у Великобританії – майже на 44%. Популярність напівфабрикатів у світі завдячує, перш за все, зручності у використанні та економії часу. За останніми даними середній час, який люди витрачають на приготування їжі скоротився із 60 хвилин у 1980 році до 19 хвилин у 2003. Ще однією причиною популярності напівфабрикатів у світі є розвиток технологій харчової промисловості – продукція провідних виробників виготовляється із абсолютним дотриманням стандартів якості, виключно зі свіжих інгредієнтів, без використання консервантів. В Україні такі технології також набувають все більшої популярності.
     ВАТ «Миронівський хлібопродукт» – лідер агропромислового комплексу України, що працює на вітчизняному ринку з 1998 року. На сьогоднішній день – це вертикально інтегрований комплекс із 15 підприємств, який об’єднує виробничі потужності всього технологічного ланцюга м’ясного виробництва – від вирощування та виробництва кормів, інкубаційних яєць, вирощування великої рогатої худоби та домашньої птиці до переробки і реалізації готової продукції. Крім того, господарства компанії займаються вирощуванням овочів, фруктів та ягід, виробництвом олії.
     Зокрема, до складу ВАТ «Миронівський хлібопродукт» входять підприємства, що займаються:
      виробництвом м’яса курчат-бройлерів (ДП «Птахофабрика „Перемога Нова"» (Черкаська обл.), ЗАТ "Дружба Народів Нова" (АР Крим), ЗАТ з ІІ „Оріль-Лідер” (Дніпропетровська обл.),
      виробництвом інкубаційного яйця (ДП "Птахофабрика "Шахтарська Нова" (Донецька обл.), СГ ТОВ «Старинська птахофабрика» (Київська обл.)
      виробництвом гусячої печінки та гусячого м’яса (ЗАТ «Птахофабрика «Снятинська Нова» (Івано-Франківська обл.)
      рослинництвом, вирощуванням великої рогатої худоби, свиней (СГ ТОВ «Дружба народів» (АР Крим), ТОВ "Агрофірма "Київська" (Київська обл.), ТОВ «Зернопродукт»)
      зернозаготівлею, виробництвом комбікормів (ВАТ «Миронівський завод із виробництва круп та комбікормів» (Київська обл.), ТОВ «Катеринопільський елеватор» (Черкаська обл.), Таврійський комбікормовий завод (Таврійська філія ВАТ «Миронівський ЗВКК») (Херсонська обл.), Внутрішньогосподарський комплекс ЗАТ з ІІ «Оріль-Лідер»)
      виробництвом м’ясних напівфабрикатів (Миронівський напівфабрикатний завод (Київська обл.).
     Торгові марки компанії «Миронівський хлібопродукт»
     ТМ «Наша Ряба» - широковідомий бренд свіжої (охолодженої) високоякісної курятини. Продукція реалізується фасованою (5 позицій) та нефасованою (17 позицій), а також із додаванням натуральних спецій (5 позицій, що реалізуються під суббрендом «Наша Ряба Апетита»).
     ТМ «Сертифікований Ангус» - делікатесна яловичина, так зване «мармурове м’ясо», що виготовляється виключно з бичків особливої м’ясної породи Абердино-Ангус. В асортименті продукції 8 видів стейків та ростбіф.
     ТМ «Фуа Гра» - натуральна гусяча печінка та делікатесний паштет із гусячої печінки, приготований за спеціальними рецептами.
     ТМ «Легко» - натуральні м’ясні напівфабрикати, що об’єднують 29 найменувань продукції з курятини, яловичини та свинини, починаючи від фаршу, закінчуючи готовими обідами.
     Миронівський напівфабрикатний завод
     Миронівський напівфабрикатний завод входить до складу групи підприємств ВАТ «Миронівський хлібопродукт». На сьогоднішній день це найбільше вітчизняне підприємство з виробництва напівфабрикатів, аналогів якого немає в Україні. Унікальність заводу полягає у комплексному підході до його будівництва та експлуатації з використанням найсучасніших європейських технологій, адаптованих до українських кулінарних традицій. Результатом співпраці української компанії «Миронівський хлібопродукт» та нідерландської компанії CFS став комплексний проект, який забезпечить споживачів України високоякісною, безпечною та корисною продукцією.
     Миронівський напівфабрикатний завод, загальна площа якого становить 4,3 га, розташований у м. Миронівка Київської області. Його будівництво тривало з жовтня 2004 до грудня 2005 року. Поява в Україні виробничого підприємства такого технологічного рівня стало важливою віхою в історії української харчової галузі та агропромислового комплексу в цілому. Саме тому на офіційному відкритті заводу, що відбулося 28 лютого 2006 року, були присутні численні високоповажні гості, зокрема Віце-прем’єр-міністр України Ю.Ф.Мельник, повноважні представники Посольства Королівства Нідерланди, керівники обласних та районних органів влади.
     На сьогоднішній день Миронівський напівфабрикатний завод є єдиним в Україні підприємством, що виготовляє готові напівфабрикати, які перед вживанням потрібно тільки розігріти. Завод обладнаний 5 виробничими лініями CFS загальною проектною потужністю 120 т на добу. Директором заводу є Петро Олександрович Сокирко.
     Для виготовлення напівфабрикатів на підприємстві використовується виключно сировина з власних господарств, таких як АГ «Дружба народів», птахофабрики «Перемога Нова» та «Оріль Лідер».
     Вся продукція Миронівського напівфабрикатного заводу реалізується під ТМ «Легко». Перша продукція заводу з’явилася у продажу на початку січня 2006 року. Протягом року підприємство планує вивести на ринок 29 найменувань готової продукції з курятини, яловичини та свинини, які перед вживанням потрібно тільки розігріти. Крім того, під ТМ «Легко» виготовляється також фарш, птиця під маринадом та готові обіди. Поряд зі звичайними м’ясними стравами, деякі напівфабрикати ТМ «Легко» розраховані на справжніх гурманів, зокрема стейк з делікатесної яловичини ТМ «Сертифікований Ангус» та страва «Тар-тар».
     Продукцію на Миронівському напівфабрикатному заводі виробляють виключно з натурального м’яса власного виробництва, без замінників (сої), за найновішими європейськими технологіями, аналогів яких немає в Україні.
     Як вибрати якісний напівфабрикат?
     При виборі напівфабрикатів варто звертати увагу на цілу низку ознак, серед яких термін придатності, зовнішній вигляд, виробник, ціна, спосіб приготування, місце продажу тощо.
     Консерванти
     Перед придбанням м’ясних напівфабрикатів потрібно уважно вивчити їхній склад на вміст консервантів, барвників та замінників. Проте не всі консерванти є шкідливими, адже серед них є і натуральні речовини. Сіль, цукор – це також консерванти, які зберігають продукти (засолені овочі, варення). Більшість консервантів, не залежно від того, чи натуральні вони, чи штучні, позначаються кодуванням «Е», але це необов’язково «хімія». Так, наприклад, аскорбінова кислота (Е300) та екстракт розмарину, які використовуються як натуральні речовини для збереження кольору, також позначаються маркуванням «Е». Глютомат натрію, який на етикетках позначається як Е-621 і використовується в промисловості як підсилювач смаку, в азіатських країнах виконує роль приправи, як сіль та перець, і використовується в кулінарії вже не одне століття.
     Проте, в той же час, штучні консерванти є небажаними або забороненими для вживання. Наприклад, Е-252 (нітрат калію), який використовується у виробництві скла, піротехнічних сумішах, мінеральних добривах, ще й досі використовується деякими виробниками у м’ясних виробах. Або Е-216 та Е-217, які зумовлюють розширення судин, та Е-124 – канцероген, що провокує напад астми, що заборонені у виробництві багатьох країн.
     В будь-якому магазині, де продаються напівфабрикати, за вимогою Вам мають надати номер телефону Держстандарту, куди Ви як споживач можете зателефонувати і розпитати про те, що означає той чи інший компонент з маркуванням «Е» у продукті.
     Тих, хто хоче придбати напівфабрикати зі справжнього м’яса, має насторожити в маркуванні продукту великий список харчових добавок – підсилювачів смаку, ароматизаторів, стабілізаторів. Натуральні напівфабрикати, виготовлені із якісного м’яса на сучасному виробництві, не потребують великої кількості цих компонентів, які використовуються переважно для того, щоб замаскувати дешеву сировину.
     Альтернатива консервантам
     Сучасні технології пішли настільки вперед, що «продвинуті» виробники відмовляються від консервантів на користь дорожчих, але абсолютно безпечних засобів збереження продукту:
     1). т.зв. запакування «під газ» – збереження продукту за допомогою кисню та вуглекислого газу, створення т.зв. інертного середовища. Велика кількість кисню за своїми властивостями виконує роль консерванту, в якому призупинені біологічні процеси. В такому разі, купуючи напівфабрикат, запакований «під газ», можна бути впевненим, що для його збереження не були використані хімічні консерванти (оскільки їхню функцію виконує кисень, додаткове використання консервантів є просто недоцільним, адже зумовить додаткові витрати при виробництві).
     Варто знати, що під плівкою такої продукції можуть бути кульки повітря – це цілком нормально, адже свіже м'ясо, запаковане в таку упаковку, продовжує «дихати».
     2). т.зв. «шокова заморозка»: на відміну від традиційного заморожування, відбувається швидко, при дуже низьких температурах, завдяки чому продукт не промерзає повністю – на м’ясі утворюється заморожена скоринка, яка максимально зберігає якість продукту. При цьому кристали льоду, що утворюються внаслідок зниження температури, є значно менших розмірів і формуються практично одночасно, як у клітинах, так і в міжклітковій порожнині. Тому клітини залишаються непошкодженими, як наслідок – структура тканин, смакові властивості і харчова цінність швидкозаморожених продуктів максимально зберігаються.
     При виборі м’ясних напівфабрикатів варто звертати увагу на їхні т.зв. органоліптичні властивості: запах (якщо без вакуумної упаковки), колір, дотик, в домашніх умовах – смак.
     Зовнішній вигляд:
     Колір
     Натуральний колір м’ясної продукції – сірий. Всі відхилення від цього кольору є свідченням вмісту в напівфабрикаті барвників. Щоб переконатися в цьому, достатньо зварити вдома шматок будь-якого м’яса – він матиме сірий колір. Часто виробники надають м’ясним напівфабрикатам різних відтінків рожевого кольору, щоб створити ілюзію свіжості та привернути увагу покупця. Насправді ж, чим більш рожевий продукт, тим більше в ньому хімії. При покупці м’ясних напівфабрикатів має насторожувати все, що має неприродній колір.
     При цьому є декілька винятків:
     1. сірий колір м’ясної продукції прийнятний лише за умови належного зберігання напівфабрикату, в іншому ж разі він може бути свідченням неправильної температури зберігання;
     2. часто м’ясні напівфабрикати в обсипці мають різні відтінки оранжевого кольору – в переважній більшості випадків це завдяки вмісту каротину, який виконує роль натурального барвника для паніровки. Цей же каротин використовують для приготування дієтичної їжі для вегетаріанців, що називається вітацель і виготовляється з моркви і яблук.
     Якщо Ви купуєте напівфабрикати в обсипці, бажано звертати увагу на паніровку: вона повинна мати вигляд справжніх хлібних крихт.
     Заморожені напівфабрикати (котлети, шніцелі, фрикадельки тощо) не можуть бути склеєні – це сигнал того, що їх вже розморожували, а це означає, що продукт вже частково втратив свої поживні речовини, смак та після розморожування розпадеться на шматки.
     Запах
     Першою ознакою псування м’ясного напівфабрикату є запах кислоти (оскільки в м’ясі підвищується рівень PH). Часто покупці не звертають на це увагу, думаючи, що м'ясо зіпсувалося тільки тоді, коли має тухлий запах.
     Дотик
     Охолоджені напівфабрикати (рублене м'ясо, стейки, м'ясо курки в спеціях) можна також перевіряти на дотик: м'ясо має бути пружним і не розповзатися.
     Ціна
     В більшості випадків ціна є показником якості напівфабрикатів: якщо «м’ясний» продукт коштує дешевше, ніж м'ясо, зрозуміло, що м’яса в ньому небагато. Ціна є показником того, скільки добавок і замінників м’яса міститься в напівфабрикаті: наскільки менша вона за вартість звичайного шматка м’яса, настільки більше в ньому замінників. В напівфабрикатах із замінниками використовують т.зв. текстурати (морква, буряк, соя, яблука) – замінники в складі м’ясних продуктів, які, завдяки спеціальним добавкам, набувають присмак м’яса.
     Місце покупки
     Купувати м’ясні продукти потрібно тільки в магазинах або сертифікованих торгових точках (де відбуваються перевірки продукції, виробників, персоналу, дотримуються технології зберігання, температурний режим).
     Напівфабрикати, приготовані в кулінарних відділах магазинів, та напівфабрикати промислового виробництва мають кожен свої переваги. Так, «магазинні» напівфабрикати – це переважно охолоджена продукція, яка виготовляється безпосередньо в місці продажу. Проте, з іншого боку, сировина, яка використовується у відділах кулінарії, - це продукція, що втратила свій товарний вигляд і вже не може бути продана. Крім того, магазини не мають власної сировини – вони закуповують її у різних виробників, а отже повною мірою не можуть відповідати за її якість
     


Автор: Станислав Власенко прочтений: 1209 оценки: 0 от 0
© Свидетельство о публикации № 2427
  Цена: 1 noo



Ваши комментарии

Пароль :

Комментарий :

Осталось символов

Доступна с мобильного телефона
Чат
Опросы
Музыка
Треки
НеForМат
Академия
Целит
Юрпомощь


О сервере


О проекте
Юмор
Работа
О нас

Earn&Play
Для контактов
skype:noo.inc


Этот сайт посвящен Георгию Гонгадзе, символу борьбы за свободу, журналисту, патриоту, человеку... Ukraine NBU Hrivnya rate
Russian ruble rate
Noo Web System



Редакция за авторские материалы ответственности не несет
стать автором
Micronoo Links Neformat Links Noo Links Chess Links Forex Links Weapon Links

Идея и разработка
компании NOO
На сайт разработчика