Независимое аналитическое интернет-издание "Искра" это право на информацию.

Власть не средство, она - цель. © Дж.Оруэлл

На главную страницу

Парольный вход для авторов.

автор: c до

ЧИ ПОТРІБНІ УКРАЇНІ ГУРТОВІ РИНКИ
Автор: Станислав Власенко      Дата: 23.09.2006 11:35


     Сучасний стан ринку сільськогосподарської продукції та продовольства характеризується повільним формуванням ринкової схеми просування продукції від виробника до споживача, яка була б здатна забезпечити скорочення втрат сільськогосподарської продукції, підвищити її якість, сприяти формуванню ринкових цін. Такою ринковою схемою повинна стати мережа гуртових ринків сільськогосподарської продукції, становлення та розвиток якої стримує відсутність ефективної державної політики у цій сфері, особливо в частині фінансово-кредитного, інформаційного та консультаційного забезпечення розвитку таких ринків.
     Гуртовий ринок - це місце, де проводяться угоди купівлі-продажу, де, фактично знаходиться товар, де щоденно виникає рівновага між ціною попиту та пропозиції.
     Перші гуртові ринки сільськогосподарської продукції почали виникати на початку XX століття в країнах з розвинутою економікою. Відбувалося це в великих містах, часто на цих місцях, де традиційно відбувалася торгівля овочами, фруктами, квітами, тваринами та іншими продуктами. Влада міст утворювала такого типу суб'єкти, бо усвідомлювала, що такі місця повинні мати відповідну інфраструктуру, там повинен відбуватися санітарний та ветеринарний контроль і т. ін. Концентрація великої кількості продуктів харчування з коротким терміном споживання могла в ті часи бути джерелом епідемії у даній місцевості
     Гуртовий ринок слід трактувати як елемент інфраструктури регіону, що впливає на закономірний потік продовольчих товарів між виробником та споживачем. У ринковій економіці вони є інструментом, який впорядковує та стимулює рівномірний розподіл овочів, фруктів, квітів та інших сільськогосподарських продуктів. Особливо в країнах, де виробництво сільськогосподарської продукції (овочі, фрукти, квіти, м'ясо та ін.) є роздрібненим, де виробники не організовані у виробничі або обслуговуючи кооперативи чи іншого роду організації, де якість продукції є низькою та продукція малоефективною, а також коли в містах продаж овочів, фруктів, квітів, м'яса та інших продуктів здійснюється в малих магазинах та за посередництвом базарів, де існує великий не реєстрований обіг цих продуктів (вулична торгівля) - тільки виникнення гуртових ринків зможе призвести до зміни цієї ситуації. Завдяки будівництву гуртових ринків настає впорядкування розподілу сільськогосподарських продуктів. Це місце, де усі учасники ринкового обороту отримують інформацію щодо ціни, якості, об'єму продукції, попиту та пропозиції.
     Якщо взяти до уваги той факт, що у багатьох країнах близько - 40-60 % сімейного бюджету витрачається на їжу, то свідчить це про те, наскільки важливим елементом будь-якої економіки є сільськогосподарська продукція та її відповідний розподіл. Сучасна інфраструктура розподілу харчових продуктів, будівництво гуртових ринків сільськогосподарської продукції відіграє таку саму важливу роль, що і сучасна розвинута інфраструктура доріг в країні. Відмінність полягає у тому, що більшість політичних та економічних діячів та установ усвідомлюють вплив комунікаційної інфраструктури на розвиток усієї економіки, натомість вони не зауважують цього у випадку інфраструктури розподілу харчових продуктів. Як дорожня інфраструктура, так і інфраструктура розподілу харчових продуктів може реалізовуватись тільки за організаційної та фінансової підтримки місцевої та державної влади. Усюди в світі, де виникала інфраструктура цього типу (також в країнах з домінуючою ліберальною економікою - США, Австралія, Японія і т.д.), будівництво гуртових ринків отримувало цього типу підтримку. В переважній більшості країн світу функція гуртового ринку є подібною, відрізняються вони лише етапом розвитку та оточенням ринку, рівнем організованості виробників і структурою роздрібної торгівлі.
     Чим сучаснішою є інфраструктура гуртового ринку, тим чіткіше відбувається розподіл сільськогосподарських та харчових продуктів, продукти є кращої якості (відповідні умови зберігання) час укладення угод та процедур, пов'язаних із завантаженням і розвантаженням та інших логістичних процедур є значно коротшим і дешевшим за рахунок централізації і біль ефективної організації.
     Потрібно звернути особливу увагу на принцип "одне місто - один гуртовий ринок". Це закономірність, яка є майже у всіх країнах світу. Для осіб, які не знайомі з проблематикою гуртових ринків це є незрозумілим. При обговоренні цієї проблематики постає запитання - чому не декілька ринків в одному місті? Адже ж конкуренція - це основний елемент ринкової економки!
     Обґрунтовуючи вищезазначений принцип, потрібно звернути увагу на наступні факти:
     Гуртовий ринок є елементом інфраструктури міста та регіону, не можна збудувати сучасного гуртового ринку без підтримки (організаційної, юридичної та фінансової) місцевої та обласної влади чи уряду. Особливо це стосується фінансових інвестицій у інфраструктуру, в тому числі будови під'їзної дороги, дощової та санітарної каналізації, ліній електропередач та інших інвестицій, пов'язаних з охороною навколишнього середовища. Це підтвердили опрацьовані фінансові проекти, які стосуються подібних заходів у багатьох країнах, якщо б було заплановано будівництво кількох ринків у населеному пункті, то фінансове залучення міста, області чи уряду до будови інфраструктури було б набагато складнішим і роздрібненим, якщо за підтримки державних коштів було б збудовано новий гуртовий ринок, який відповідав би усім санітарним, протипожежним та вимогам охорони навколишнього середовища, а старий ринок не закривали б, то в цей старий об'єкт потрібно було б вкласти інвестиції такого самого об'єму, однак це важко профінансувати. У зв'язку з цим місцева влада повинна взяти на себе ці витрати, або застосувати принцип, що одні зобов'язані дотримуватись санітарних та вимог охорони навколишнього середовища, а інші - ні. Як наслідок, новозбудована інфраструктура, призначена для професійної гуртової торгівлі, в яку вкладено державні кошти буде використовуватись неповною мірою. Це, в свою чергу, зумовить нижчий дохід з оренди торговельних площ і як наслідок - труднощі у сфері фінансової ліквідності цього суб'єкта. Так дуже часто трапляється у багатьох країнах. У такому випадку і місцева влада і самі оператори гуртового ринку втрачають на цьому.
     Кожен гуртовий ринок повинен мати державні служби нагляду, а якщо є декілька таких ринків, то кошти утримання цих служб є значно вищими, якщо існує кілька гуртових ринків, то більшість великих гуртових фірм функціонує на кожному з них і несе високі експлуатаційні витрати, кошти, пов'язані з "перекиданням" товару з ринку на ринок, в кінцевому результаті затрати ці компенсуватиме споживач. Якщо, натомість, є один гуртовий ринок у даному населеному пункті, то витрати функціонування оптовика є значно нижчими, більшою є прибутковість при нижчій ціні продажу, покупець, тобто власник магазину, ресторану чи торговельної точки з роздрібного базару, не знає, на якому ринку який є продукт, яка його ціна. Через це несе високі затрати на закупівлю. Якщо існує один ринок, то покупець має більший вибір продуктів, йому потрібно менше часу для прийняття рішень, кошти його діяльності є значно нижчими. У такому випадку маємо правдиву ціну дня на даний продукт, якщо існує один гуртовий ринок, то для всіх операторів гуртового ринку обов'язковими є одні правила, одні податки, одні кошти за оренду і тоді силу фірми визначає якість пропонованого продукту, оперативність продавців, маркетинг та ін. Якщо ж є декілька гуртових ринків, то ми не можемо говорити про подібну ситуацію, якщо діє один гуртовий ринок, то великі, професійні гуртові та розподільні фірми будуть зацікавленні у розміщенні своїх головних складів, сортувальних та пакувальних приміщень безпосередньо на його території чи по сусідству. Ціна землі в околиці інфраструктури гуртового ринку виросте. А в цьому зацікавлені власники ринку, місто та область.
     Все це є прикладом того, яку важливу роль відіграє місцева та центральна влада у створенні гуртових ринків. Одночасно це є прикладом залучення органів місцевого самоврядування та центральних органів у формування врівноваженого розвитку сфери роздрібної торгівлі сільськогосподарської продукції, в тому числі і турбота про відповідні санітарні умови, про чесні правила ринкової гри та виключення не облікованого обороту (чорного ринку). Це справжні дії місцевих та центральних органів влади у сфері створення цивілізованого розподілу продуктів харчування.
     В травні 2005 р. у Міністерстві аграрної політики України відбулася перша зустріч на теми що стосуються розбудови інфраструктури гуртової торгівлі сільськогосподарською продукцією, в тому числі будівництва гуртових ринків сільськогосподарської продукції постачального та виробничого типу.
     Міністерство аграрної політики України та Представництво Європейської Комісії в Україні започаткували Проект «Покращання систем логістики та маркетингу для МСП у сільському господарстві». Схема впровадження Проекту була розроблена Програмою технічної допомоги Європейського Союзу. Проект, що впроваджується консорціумом на чолі зі Сканагрі розпочався у березні 2005 року. Робота зосереджена на створенні ланцюгів постачання та збуту фруктів, овочів, зернових та молока, створення гуртових ринків та надання рекомендацій по агарній політиці та нормативно-правовому оточенню.
     Експертами проекту Покращання логістики та маркетингу для малих і середніх підприємств у сільському господарстві було розроблено типовий план гуртового ринку виробничого типу (фермерського) і детальні плани окремих павільйонів, генеральний план типового проекту гуртового ринку сільськогосподарської продукції є розроблений згідно вимог українського законодавства та відповідно з вимогами європейських стандартів щодо подібних ринків.
     Інтенсивний пошук фінансування з міжнародних інституцій та місцевих джерел відбувався протягом останнього року і одним з найпривабливіших інвестиційних партнерів є визнано кредитну лінію Світового Банку щодо Покращання конкурентоспроможності та безпеки продуктів харчування в Україні. В рамка діяльності проекту Покращання логістики та маркетингу для малих і середніх підприємств у сільському господарстві було розроблено "Мастер план розвитку гуртових ринків сільськогосподарської продукції в Україні", якій буде представлено на Першій міжнародній конференції на тему - "Розвиток гуртових ринків сільськогосподарської продукції в Україні", яка проходила в м. Львові з 14 по 15 вересня 2006 року.
     Учасники конференції наголошували, що у всіх країнах становлення гуртових ринків сільськогосподарської продукції проходило за активної участі влади. В Україні є добрі приклади реалізованої ініціативи бізнесу з розвитку гуртових аграрних ринків - продуктовий ринок «Шувар» (м. Львів), ринок живої худоби «Чародій» (м. Жашків). Однак фінансові ресурси українського бізнесу є досить обмеженими, а умови для широкого інвестування у цей вид діяльності не є сприятливими. На жаль, в Україні лідери у сфері гуртової торгівлі сільськогосподарською продукцією не мають належної підтримки владних структур.
     Як свідчить світовий досвід, гуртові ринки сільськогосподарської продукції завжди створюються за підтримки та участі держави. Є різні варіанти. Але, якщо сьогодні держава не може вкладати власні ресурси у створення мережі таких ринків, оскільки їх чи нема, чи нема бажання знайти, то треба чесно про це завити і звернутися до бізнесу: панове, держава вважає цей напрямок діяльності пріоритетним, але не має для його розвитку ресурсів, тому закликаємо вас створювати і розвивати гуртові ринки, а ми забезпечимо вам сприятливі умови, дамо вам деякі стимули, зробимо цей вид діяльності привабливим для вас.
     Для цього потрібні відповідні законодавчі ініциативи. Слід відзначити, що в деяких країнах є спеціальні акти законодавства щодо гуртових ринків сільськогосподарської продукції.
     В Японії у 1923 році була розроблена й прийнята Національна політика (закон) щодо гуртових продовольчих ринків.Частка продовольства, що реалізується на таких ринках складає 75%, а морепродуктів 85%. Законом зобов'язано місцеві органи влади за рахунок власних коштів у всіх містах чисельністю більше 200 тисяч осіб створювати такі ринки.
     Сьогодні низка суб'єктів Російської Федерації прийняли регіональні закони про гуртові ринки сільськогосподарської продукції, важливим є закон міста Москва, а парламентом розглядався проект федерального закону.. Є правові акти щодо гуртових ринків у Білорусі, Вірменії, Киргизії, Китаї. Італійське законодавство містить норми фінансової підтримки центрів гуртової торгівлі сільськогосподарською продукцією.
     Відповідний проект закону України про оптові ринки сільськогосподарської продукції було запропоновано учасникам конференції для обговорення Романом Корінцем, керівником напрямку проекту AMP США з міжнародного розвитку «Реформа у галузі сільського господарства, вдосконалення законодавчо-нормативної бази». Зокрема в своєму виступі Роман Корінець відзначив, що головним завданням національних оптових ринків сільськогосподарської продукції є створення необхідних умов для міжрегіонального в межах держави та міждержавного обміну сільськогосподарською продукцією, а місцевих ринків - створення необхідних умов для здійснення операцій купівлі продажу сільськогосподарської продукції в межах однієї чи декількох областей. Національні оптові ринки сільськогосподарської продукції розміщуються у місцях, визначених схемою мережі національних оптових ринків сільськогосподарської продукції. Місцеві ринки розміщуються у місцях, визначених обласними радами та Верховною Радою АР Крим. На території адміністративно-територіальних одиниць не може бути більше одного виду місцевого оптового ринку сільськогосподарської продукції, як за асортиментом продукції, що реалізується, так і за формою його власності. Правила роботи національних оптових ринків сільськогосподарської продукції погоджуються з центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики, а місцевих оптових ринків сільськогосподарської продукції - з місцевим органом виконавчої влади адміністративно-територіальної одиниці, де розташований ринок.
     Якісні послуги в одному місці можна - один із девізів роботи гуртових ринків. Тому пропонується, щоб гуртові ринки могли здійснювати від імені держави діяльність в частині стягування податків, зборів, платежів, санітарного та ветеринарного контролю, підтверджувати документально факт купівлі - продажу товарів на оптових ринків сільськогосподарської продукції , інші види діяльності.
     Звичайно, якщо держава підтримує бізнес, то вона вправі ставити певні вимоги, вводити певні регуляції. І це цілком справедливо, навіть з позиції бізнесу. Головне, щоб ці регуляції були розумними, обґрунтованими. Одна із необхідних регуляцій встановлення правил роботи таких ринків. Мова йде також про реєстр гуртових ринків, захист бренду. Цілком зрозуміло, що ці заходи спрямовані на високої якості роботи ринків, якості товарів, що продаються на ринку. Тут не повинно бути особливих заперечень. Важливо, щоб такі регуляції були мінімальними, особливо на етапі становлення гуртових ринків.
     Ідея розвитку гуртових ринків сільськогосподарської продукції прозора, зрозуміла, тепер її треба викласти так, щоб отримати підтримку чиновників, народних депутатів, щоб було зрозуміло, що такий закон зроблений не на підтримку «торгашів», а на підтримку сільськогосподарських товаровиробників та споживачів їх продукції.
     Учасники конференції звернулися до Міністерства аграрної політики, Кабінету Міністрів, Верховної Ради та Президента України з проханням:
     • Визнати гуртові ринки невід'ємною ланкою у циклі вирощування і збуту сільськогосподарської продукції та зробити доступними для них механізми державної підтримки, які передбачені для сільськогосподарських товаровиробників.
     • Створити сприятливе правове середовище для розвитку гуртових ринків сільськогосподарської продукції шляхом прийняття закону про гуртові ринки сільськогосподарської продукції, програми розвитку гуртових ринків сільськогосподарської продукції в Україні тощо.
     • Вжити організаційних заходів для формування та функціонування системи гуртових ринків сільськогосподарської продукції
     • Рекомендувати місцевим органам державної влади, органам місцевого самоврядування активізувати роботу зі створення гуртових ринків сільськогосподарської продукції, створення сприятливих умов на місцевому рівні для їх становлення та розвитку.
     • Спрямувати зусилля наукових установ, аналітичних центрів, проектів міжнародної технічної допомоги на вивчення міжнародного досвіду створення та розвитку гуртових ринків, участі та ролі влади у цих процесах.
     • Створити динамічну систему ринкової аграрної інформації
     • Підтримати ініціативи продовольчого ринку «Шувар», ринку живої худоби «Чародій» у сфері розвитку гуртової торгівлі, створення регіональних аграрних центрів, поширити їх для вивчення та впровадження серед всіх регіонів України.
     Учасники конференції також схвалили ініціативи проектів Європейського Союзу (TACIS) «Покращення системи логістики та маркетингу для МСП в сільському господарстві», Агентства США з міжнародного розвитку «Реформа у галузі сільського господарства, вдосконалення законодавчо-нормативної бази» та Проекту аграрного маркетингу щодо розвитку гуртової торгівлі сільськогосподарською продукцією та звертаються до інших міжнародних організацій, інституцій бізнесу, громадських професійних організацій України із закликом долучитися до цієї діяльності.
     Особливо було відзначено діяльність українського освітнього центру реформ по освітленню у засобах масової інформації цієї проблеми і зокрема міжнародної конференції.
     Учасники закликали до співпраці усі зацікавлені сторони щодо створення системи гуртових ринків сільськогосподарської продукції в Україні як перевіреного практикою дієвого механізму підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва, забезпечення потреб споживачів якісною продукцією за справедливими цінами
     


Автор: Станислав Власенко прочтений: 959 оценки: 5 от 1
© Свидетельство о публикации № 2468
  Цена: 1 noo



Ваши комментарии

Пароль :

Комментарий :

Осталось символов

Доступна с мобильного телефона
Чат
Опросы
Музыка
Треки
НеForМат
Академия
Целит
Юрпомощь


О сервере


О проекте
Юмор
Работа
О нас

Earn&Play
Для контактов
skype:noo.inc


Этот сайт посвящен Георгию Гонгадзе, символу борьбы за свободу, журналисту, патриоту, человеку... Ukraine NBU Hrivnya rate
Russian ruble rate
Noo Web System



Редакция за авторские материалы ответственности не несет
стать автором
Micronoo Links Neformat Links Noo Links Chess Links Forex Links Weapon Links

Идея и разработка
компании NOO
На сайт разработчика