М. ЛАДИЖИН ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Автор: Станислав Власенко Дата: 22.11.2002 10:27
Місто Ладижин належить до найдревніших слов`янських поселень. У вітчизняній історії Ладижин згадується у працях знаменитого літописця Росії М.Карамзіна. В його "Історії держави Російської" пишеться, що Ладижин у 1240 році відбивав напад військ Батия. Після навали татаро-монголів воно не згадується в літописах понад 400 років.
Спливали віки, містечко піднімалось з попелу, населялось і відроджувалось. Наступні історичні відомості стосуються 17 століття, коли Ладижин був фортецею і входив до Брацлавського воєводства. В ньому проживало на той час біля 6000 чоловік.
Ладижин належав до військових поселень. В 1866 році він був переданий цивільній владі. Цей період в Ладижині відзначався швидким ростом промисловості: з`явився спиртовий завод, 5 суконних фабрик, 3 цегляних і черепичних заводи, 6 водяних млинів і тютюнова плантація.
На межі 19 і 20 століть Ладижин переріс в доволі значне містечко: 1042 двори, 7762 жителі. В грудні 1917 року в Ладижині був створений волосний революційний комітет, який підпорядковувався Гайсинському повіту (до якого тоді належало містечко). В кінці 1923 року волосний революційний комітет реорганізувався в райвиконком. В 1930 році Ладижинський район було ліквідовано. Місто перейшло до новоутвореного Тростянецького району.
В роки Великої Вітчизняної війни економіка міста була повністю зруйнована. 13 березня 1944 року Ладижин був звільнений від фашистів силами 40-ї армії 2-го Українського фронту. Протягом 3-х років були відновлені промислові підприємства, господарські споруди, колгоспи освоїли посівні площі.
У 1968 році розпочалось будівництво Ладижинської державної районної електростанції, потужністю в 1 млн. 800 тис. кВт. Відкриття ДРЕС відбулося 18 січня 1972 року. Разом з Ладижинською ДРЕС будувалися багато промислових підприємств, які обслуговували спорудження самої станції. Паралельно зводилось містечко енергетиків. В 1973 році Ладижин отримав статус міста, а 19 жовтня 2000 року - статус міста обласного значення.
Місто Ладижин розміщене на правому березі Південного Бугу в місці впадання в нього притоки Сільниці, на відстані 110 км від обласного центру міста Вінниці.
Територія м. Ладижин складає 1147,7 га, в тому числі житлова - 512 га, або 44,6 %. Всього за міською радою закріплено 8955,5 га землі, з них : АКПП "Ладижинський" - 4030 га, населені пункти - 1083,9 га, ріллі - 4479 га, садів - 134,8 га, сіножатей - 65,6 га, пасовищ - 212 га, всього сільгоспугідь - 4904,9 га.
До складу міської ради входить 4 населених пункти : м. Ладижин, село Лукашівка, селище Губник та хутір Ружицький.
Місто Ладижин займає друге місце по обсягах промислового виробництва в області після м. Вінниці. Містоутворюючими підприємствами є Ладижинська ТЕС та ДП "Ензим" (колишній завод ферментних препаратів), тому Ладижин вважається містом енергетиків та мікробіологів.
Місто Ладижин має вагомий потенціал розвитку, який забезпечується великою ресурсною базою: будівельних матеріалів, енергетикою, базою трудових ресурсів - кадрів високої кваліфікації. Це обумовлює перспективи розвитку нових пріоритетних галузей промисловості, які могли б швидко компенсувати інвестиційні затрати, принести значний прибуток і, головне, забезпечити робочими місцями значну кількість населення, яке сьогодні незайняте, або зайняте частково. Все це реально може бути здійснено при раціональному і комплексному використанню всіх можливостей міста.
Ресурсну базу міста складає промисловість, сільське господарство, зовнішній транспорт, капітальне будівництво, педагогічний і обслуговуючий персонали, заклади і організації зовнішнього значення та природні ресурси.
М. Ладижин, Вінницької області згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991 р. віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю, як територія, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
На його території проживає 19 тисяч осіб, віднесених до постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, з них:
13881 чоловік - 4 категорії
31 чол. - 3 категорії (переселенці)
118 чол. - 2 категорії (ліквідатори та евакуйовані)
209 чол. - 1 категорії (інваліди по захворюванню, пов'язаному з наслідками Чорнобильської катастрофи).
4799 чол. - діти, потерпілі від Чорнобильської катастрофи, з них 5 - інваліди по захворюванню, пов'язаному з наслідками аварії на ЧАЕС.
Проблему становить стійка заборгованість по виплатах пільг і компенсацій ліквідаторам та інвалідам, борги по медичному забезпеченню та недостатня кількість путівок для санаторно-курортного лікування дітей та ліквідаторів, відсутність коштів на будівництво та придбання житла для осіб 1 категорії.
Місто Ладижин знаходиться на відстані 25 км від районного центру - смт. Тростянця і для вирішення будь-яких питань жителям міста потрібно було їздити в районний центр. Тому громада міста підняла питання про надання місту статусу міста обласного значення. 28 березня 1998 року в м. Ладижин було проведено референдум з даного питання, в якому взяли участь
74,3 % ладижан, 98,7 % з них підтримали ідею надання місту статусу міста обласного значення.
19 жовтня 2000 року була прийнята Постанова Верховної Ради за № 3059 - 111 " Про віднесення міста Ладижин Тростянецького району до категорії міст обласного значення".
З дня надання місту статусу міста обласного значення для покращення .соціально-економічного стану в місті створено слідуючі необхідні структури :
1.Міський відділ УМВС України у Вінницькій області - наказ Міністра внутрішніх справ № 2560 від 25.03 2002 р.
2.Міський суд - Указ Президента за № 152/ 2002 від 19.02.2002 р.
3.Міське управління Пенсійного фонду -
4. Відділення Державного казначейства - Наказ Управління Державного казначейства в Вінницькій області за № 38 від 13.03.2002 р.
5.Ладижинське відділення Тростянецької ОДПІ - Наказ начальника обласної ДПІ від 16.08.2001 р.
На сьогодні міська рада та виконавчий комітет працюють над питаннями створення в місті інших необхідних для громади міських структур , а саме : прокуратури, КРУ та міського цеху електрозв'язку .
На виборах 31 березня 2002 року був повторно обраний міським головою Коломєйцев Валерій Іванович, за якого проголосувало 80,8 % жителів міста, що прийняли участь у виборах.
В районі міста зосереджені значні запаси будівельних матеріалів: глини, піску, каоліну, граніту, які добуваються в 4-х кар'єрах . Як будівельний матеріал використовують відходи виробництва електроенергії - шлак. Агрокліматичні ресурси регіону представлені родючими чорноземами та сірими лісовими грунтами. Є також площі лугових грунтів в поймах річок Південний Буг та Сіб. Місто добре забезпечено водними ресурсами (річки Південний Буг, Сільниця і Сіб, водосховище, свердловини підземних вод). Лісові масиви у поєднанні з водоймами міста створюють чудову санітарну зону і мають хороші рекреаційні можливості.
Загальна кількість населення жителів міста складає 23,5 тисячі чоловік, в тому числі :
українці - 82 %
росіяни - 16 %
інші - 2%.
Населення Ладижина до 1998 року зберігало додатній приріст. Проте, народжуваність неухильно зменшується внаслідок старіння населення, погіршення соціально-економічних умов та екологічної ситуації. За останні 10 років народжуваність скоротилась на 41 %, а смертність збільшилась на 40 %, за 2001 рік смертність перевищила народжуваність більш як в 1,3 рази.
Демографічні зміни.
Показники 2000 2001
Народилося 192 189
Померло 266 248
Природний приріст -74 -59
Прибуло 2498 972
Вибуло 2220 1290
Загальний приріст 204 -377
Основні тенденції розвитку демографічної ситуації та зайнятості населення.
Показники 1999 2000 2001
Кількість населення, всього тис. чол., 23,5 23,5 23,5
в т.ч. в працездатному віці 10,9 10,9 10,9
з них зайняті у всіх сферах діяльності, 7,9 7,8 7,3
в т.ч. промисловість 5,2 5,1 4,6
сільське господарство 0,4 0,4 0,4
інші сфери 2,3 2,3 2,3
Зареєстровано безробітних, чол. 963 1015 1569
Рівень безробіття, % 6,25 7,08 10,8
Кількість пенсіонерів, тис. чол. 6,2 6,3 6,5
Розподіл економічно активного населення приблизно такий : біля 50 % працює в промисловості, а інша половина майже рівномірно розподілена між АПК та невиробничою сферою.
У місті внаслідок соціально-економічних проблем спостерігається значне безробіття. Серед кваліфікованих спеціалістів безробітних з вищою освітою налічується 235 чоловік, з середньою спеціальною - 372. Значно більше безробіття серед некваліфікованих працівників. Частка жінок серед безробітних складає 63 %, молоді - 28 %. Найбільш незатребувані такі спеціальності : інженери, технологи, товарознавці, економісти, вчителі, техніки-будівельники, механіки, мікробіологи, друкарки. Серед спеціалістів, які працюють, дуже поширене часткове безробіття, що пов'язане з тривалими простоями підприємств.
Середньомісячна зарплата в розрізі галузей економіки міста станом на 01.01.2002 р.:
Харчова промисловість - 401 грн.
Мікробіологічна - 440 грн.
Будівельних матеріалів - 334 грн.
Машинобудування - 250 грн.
Енергетика - 547 грн.
Сільське господарство - 165 грн.
Медицина - 164 грн.
Освіта - 191 грн.
Ладижинська теплова електростанція - найбільше промислове підприємство міста, продукція якого електроенергія є високоліквідною. Підприємство вступило в дію в 1972 р., розміщене на північній захід від міста Ладижин, займає територію 428 га. Потужність 6-ти енергоблоків - 1800 тис. кВт при чисельності виробничого персоналу 1715 чоловік. В підрядних і підсобних господарствах ЛТЕС працює ще біля 1000 робітників. В комплексі з Ладижинською ТЕС з 1964 року працює ГЕС потужністю 7500 кВт. Електроенергія, вироблена станціями, надходить в єдину енергосистему країни. Продукцією ТЕС є також теплоенергія. Теплом забезпечується практично все місто. Фактично станція є монополістом по наданню послуг тепло- та водопостачання. В 1985 році на ТЕС впроваджена бездеаераторна теплова схема, економічний ефект від якої склав 100 тис. $ США. З 1994 року на енергоблоках експлуатується система кулькоочистки трубної системи конденсаторів від ілістих і органічних відкладень. Економічний ефект склав 200 тис.$ США.
Мікробіологічна промисловість представлена слідуючими підприємствами: ДП "Ензим", ВАТ "Біолік".
Ладижинське ДП "Ензим" створено на базі заводу ферментних препаратів, що випустив свою першу продукцію в 1976 році. Завод спеціалізується на випуску продукції мікробіологічного синтезу і є найбільшим підприємством цієї галузі не тільки в Україні, але й у країнах СНД.
Підприємство оснащене сучасним устаткуванням відомих закордонних фірм Франції, Німеччини. Є очисні споруди. Виробнича потужність - 4652,9 ум. тонн ферментних препаратів в рік. У склад ДП "Ензим" входить науковий центр, лабораторії якого оснащені сучасним устаткуванням.
З 1998 року підприємство практично не працює. 13 грудня 1998 року, в результаті приватизації, цех №2 заводу "Ензим" перетворено у ВАТ "Фермент". Як показали наступні роки, ВАТ "Фермент" став найбільшим дебітором ДП "Ензим" і на даний час теж не працює.
У 1993 році Держкомбіопром, в рамках часткового перепрофілювання підприємства, прийняв рішення про створення виробництва готових лікарських засобів (ГЛЗ), в результаті чого на завод було поставлено і змонтовано лінію для виробництва антибіотиків на загальну суму 21370 тис. DM.
26.04.1999 року арбітражним судом Вінницької області порушено провадження у справі про банкрутство ДП "Ензим", загальна сума кредиторської заборгованості, визнаної кредиторами, склала 14 761 тис. грн. Після невдалої спроби проведення досудової санації 13.08.2001 року, господарським судом Вінницької області була винесена постанова про визнання боржника ДП "Ензим" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, яка на даний час призупинена у зв'язку з введенням мораторію на примусову реалізацію державного майна.
Такий стан справ дуже турбує міську раду та її громадськість, оскільки на даному підприємстві могло б працювати біля 2500 чоловік.
Ще одним виробником мікробіологічної продукції в м. Ладижин є ВАТ "Біолік", спеціалізацією якого є виготовлення лікеро-горілчаних виробів, бальзамів, настоянок, лікувально-профілактичних препаратів та біовіту. Потужність підприємства - 400 тис. декалітрів в рік. ВАТ "Біолік" на даний час працює стабільно, забезпечує працевлаштування більше 300 чоловік та досить високий рівень заробітної плати.
Паралельно з ТЕС в місті створився комплекс металообробних та ремонтних підприємств: ВАТ "Ремонтно-механічний завод", КП "Ладижинське електромонтажне управління №9", ТОВ "ПМК -42", КП "Будмонтажуправління", ВАТ "Львівенергоремонт", МП "Мала механізація", ПП "Монтажвентиляція" та інші. Вони знаходять попит на свої послуги далеко за межами Ладижина, а тому мають значні перспективи розвитку.
ВАТ "Ладижинський завод силікатної цегли" - розміщений в західній частині міста, займає територію 32 га, чисельність персоналу 461 чоловік, основний вид продукції - цегла силікатна, яка відпускається споживачам в євро упаковках. Освоєно виробництво фігурної цегли та тротуарної плитки, потужність - 100 млн. шт. на рік. Це єдине підприємство на Вінниччині, яке виробляє таку продукцію.
КП "Буддеталь" - багатопрофільне будівельне підприємство з кількістю працюючих 130 чоловік. Основні види продукції - нестандартні будівельні опори, збірні залізобетонні конструкції(потужність 5800 м3 в рік), столярні будівельні вироби (потужність - 1000 м2), металокерамічна черепиця та ін.
ВАТ "Ладижинський завод залізобетонних конструкцій" - розміщений в північно-західній частині міста, займає територію 4,5 га, кількість працюючих - 94 чоловіки, потужність - 28 000 м3 залізобетону на рік. Завод випускає опори для електромережі та інші залізобетонні вироби.
Щебеневий завод - займає територію 42,7 га при чисельності промислово-виробничого персоналу 134 чоловіки. Основні види продукції - щебінь і камінь. Потужність - 26 000 м3 щебеню і 30 000 м3 каміння на рік.
Гранкар'єр - основний вид продукції граніт, потужність - 95 000 м3 на рік.
Житлове і промислове будівництво в м. Ладижин здійснюється такими організаціями:
КП "Будмонтаж", КП "Ладижинське електромонтажне управляння №9", СП "Ладижиннафтобуд", будівельна дільниця Ладижинської ТЕС, ТОВ "ПМК - 42", "Ладижинмонтажбуд" ДП "Ензим", КП "Будмонтажуправління". Загальна кількість працюючих - біля 500 чоловік.
ВАТ "Ладижинхліб" - підприємство введене в дію в 1980 році, займає територію 0,6 га, чисельність промислово-виробничого персоналу - 57 чоловік, випуск хлібобулочних виробів складає 3,7 тисяч тонн на рік. При заводі відкритий кондитерський цех та цех по випічці здоби.
ДП "Ладижинський завод "Екстра" - основні види продукції : спирт етиловий - ректифікат вищої очистки, спирт етиловий (96%, 70%), потужність - 1500 декалітрів на добу, чисельність працюючих - 75 чоловік.
Рибцех "Південний Буг" - введений в експлуатацію в 1975 році, займає територію 10 га, працюючих - 10 чоловік, планова потужність - 500 тонн риби на рік. На даний час виробництво даного підприємства носить виключно сезонний характер.
До складу АКПП "Ладижинський" входять такі харчові цехи: олійня, крупорушка, млин та консервний завод, реконструкція якого дасть можливість виробляти згущене молоко.
При промислових підприємствах працюють переробні цехи: м'ясний, рибний і цех розливу безалкогольних напоїв.
|
Ваши комментарии
|
Чат
Опросы
Музыка
Треки
НеForМат
Академия
Целит
Юрпомощь
О сервере
О проекте
Юмор
Работа
О нас
Earn&Play
Для контактов
skype:noo.inc
|
