Независимое аналитическое интернет-издание "Искра" это ваше право на информацию.

Власть не средство, она - цель. © Дж.Оруэлл

На главную страницу

Парольный вход для авторов.

автор: c до


Автор: Станислав Власенко      Дата: 02.12.2002 09:50


     Захист прав приватної власності як головний напрямок державної політики. Основні параметри державної політики по захисту прав приватної власності. Суспільні інститути та механізми захисту прав приватної власності.
     Обговоренню цих питань було присвячене засідання "круглого столу" на тему "Принципи взаємодії держави і суспільства щодо захисту прав приватної власності", який проводив Український незалежний центр політичних досліджень та Інститут конкурентного суспільства за сприяння Центру міжнародного приватного підприємництва (США).
     Право власності у конституціях різних країн визначається як одне з основних прав людини, вільне розпорядження власністю і її захист гарантуються законом.
     Підприємці та інвестори стверджують, що одним із найважливіших фактором, що стримує інвестиції та започаткування нового бізнесу в Україні є недостатня захищеність прав приватної власності. Без захисту права приватної власності на результати праці та на її засоби неможливо створити повноцінну систему стимулювання, відповідно, самої праці та інвестування у виробничий капітал.
     Незахищеність прав власності створює стимули та умови для пошуку ренти-діяльності, що на відміну від пошуку прибутку спрямована на отримання доходів не пов'язаних з примноженням суспільного багатства. За таких умов легше відняти багатство у іншого, аніж створити щось корисне самому, і це спричиняє до економічного занепаду. Тому саме захист прав власності задля запобігання пошуку ренти с найголовнішим завданням держави у ринковій економіці.
     Замість рівномірного захисту прав власності, держава контрольована певними потужними угрупованнями вдається до їх вибіркового захисту, та заплющує очі на порушення ними прав інших осіб, тобто сама стає зрештою інструментом пошуку ренти. Більше того, така держава в особі своїх агенцій та представників перетворюється на зброю у "війні всіх проти всіх" між самими кланами.
     Необхідно відмітити, що проблеми захисту приватної власності пов'язані з моделлю державної ідеології. Можна вважати, що умовно існують дві принципово різні моделі.
     Перша модель (А) базується на делегуванні державі права забезпечувати гарантування всіх свобод шляхом прямих та широких владних повноважень.
     Друга модель (В) передбачає роль держави як своєрідного третейського судді у суперечках, ініціаторами яких виступають сторони цивільних правовідносин.
     Принципова різниця між моделлю А та В полягає у тому, що модель А передбачає наявність розгалуженого державного апарату контролю та примусу. При цьому під гаслами прямого захисту державою прав всіх суб'єктів виникає небезпека того, що державні інституції починають відігравати самостійну роль і, з-за наявності у них широких владних повноважень, обмежують права власності. Також ця модель призводить до виховання у громадян країни інфантильного ставлення до самостійного захисту своїх прав, і, зокрема, до захисту прав власності, що, автоматично, посилює вплив і втручання держави у цивільні правовідносини. Тобто в моделі А переважають регуляторні повноваження державних органів, і через ці повноваження державні органи мають можливість маніпулювати правами власності інших суб'єктів.
     На відміну від моделі А інша модель - модель В - передбачає переважний розвиток незалежної та самостійної судової системи, рішення якої, забезпечені законодавством країни, є основою для прийняття будь-яких рішень стосовно власності. Модель В більш чітко базується на принципі "власність зобов'язує", при цьому захист права власності в цій моделі вимагає від власника активних та самостійних дій по доведенню в суді своїх прав. Це призводить до виховання у громадян країни самовідповідальності. Судовий принцип, що кожна сторона спору самостійно представляє та доводить суттєві докази по спору, орієнтує власника на активну життєву позицію. Основою моделі В є беззаперечне визнання верховенства права в країні та недоторканість власності, крім як в результаті судових рішень.
     Можна вважати, що Україна послідовно розвиває модель А і всі проблеми з захистом прав власності та побудови ринкової економіки є наслідком широких владних повноважень державних органів. Державна модель прямого контролю та захисту всіх прав, що породжує широкі владні повноваження, об'єктивно руйнує мотивацію суб'єктів до ефективної власності.
     


Автор: Станислав Власенко прочтений: 3022 оценки: 0 от 0
© Свидетельство о публикации № 387
  Цена: 1 noo



Ваши комментарии

Пароль :

Комментарий :

Осталось символов

Доступна с мобильного телефона
Чат
Опросы
Музыка
Треки
НеForМат
Академия
Целит
Юрпомощь


О сервере


О проекте
Юмор
Работа
О нас

Earn&Play
Для контактов
skype:noo.inc


Этот сайт посвящен Георгию Гонгадзе, символу борьбы за свободу, журналисту, патриоту, человеку... Ukraine NBU Hrivnya rate
Russian ruble rate
Noo Web System



Редакция за авторские материалы ответственности не несет
стать автором
Micronoo Links Neformat Links Noo Links Chess Links Forex Links Bloodway

Идея и разработка
компании NOO
На сайт разработчика