Независимое аналитическое интернет-издание "Искра" это право на информацию.

На главную страницу

Парольный вход для авторов.

автор: c до
«Коли були ми козаками…»
Автор: Сергій Гайдук      Дата: 28.02.2010 20:07


      Ось і вручили булаву – один із символів державної влади четвертому президентові України, а може все ж п’ятому, бо так історики до сьогодні й не визначилися з посадою Михайла Грушевського. Та, якось невиправдано ставити нинішніх президентів в одному ряду з тими, хто славив нашу державу за часів гетьманування Петра Сагайдачного, Богдана Хмельницького, Івана Мазепи. Та й якось це поєднання - президент і булава штучно притягнуто за вуха. Якби ж у нас гаранта конституції назвали гетьманом, тоді й виправдано було б. Але як перший президент сказав: «що маємо, то маємо», відповідно так і живемо всі майже 19 років. Та мова не про політику, а про булаву.
     Одне з визначень булави – зброя ближнього бою ударної дії. Вона була поширена на далекому Сході, зокрема, відігравала сакрально-репрезантивну роль. Завдячуючи своїй формі вона завжди символізувала мужність власника, його єднання громадянської, військової й сакрально-магічної сутності. Тому ми часто-густо зустрічаємо парадно-сувенірні булави. Та не будемо забувати при цьому про саме бойові функції булави, відмінні від багатьох видів зброї, ні на що непридатній в якості знаряддя праці. Енциклопедія тлумачить, що булава – це стародавня холодна зброя ударної дії завдовжки близько 50-80 сантиметрів з держаком і головкою. Як зброя у руці воїна, вона з’явилася ще в період неоліту. Мала спершу кам’яну, а починаючи з бронзового віку – металеву голівку у вигляді кулі, восьмигранника чи груші. Римляни стали користуватися булавою в II столітті, а в Західній Європі вона була на озброєнні з XIII сторіччя. На Русі булава мала поширення в XIII-XVII століттях. Зовнішній вигляд булави за ці часи неодноразово змінювався. Ще коли вона здебільшого мала функцію зброї, у дерев’яну просмолену кулю комбіновано вставлялися металеві шипи. Коли ж булава набула символу влади, кулю почали прикрашати діамантами, дорогоцінним камінням. Вона оздоблювалась, зазвичай, гербом, прізвищем або вензелем власника. До речі, у більшості українських гетьманів булава була без шипів, а от з ними у Богдана Хмельницького (1648р.) та Івана Мазепи (1709р.). У XVI-XVIII сторіччях в Україні представники козацької старшини вручали вже булаву новообраному гетьману. Таким чином стався перехід від застосування булави як зброї, до використання її як символу влади. Менші за розмірами булави (так звані «перначі» або «шестопери») одержували полковники українських полків. До слова, окрім українських гетьманів булаву, як символ влади, носили також турецькі паші, польські гетьмани, козацькі отамани в Росії.
     Турецькі бойові булави мають назву «буздаван». Ось як в XV столітті описав призначення булави в «Записках яничар» Костянтин з Островіце: «Коли вершники ведуть бій, султан посилає до них придворних на одягнутих в обладунки коня, щоб вони спостерігали, хто наскільки мужній і, хто як поводить себе в бою. Кожен з них тримає в руках буздаван, тобто булаву, закликаючи до бою, вони мають назву «чауші», а де вони бувають, там, так би мовити, є присутнім султан, й тому їх всі побоюються, бо кого вони похвалять, тому буде добре, а на кого вони пожаліються, тому буде біда». З часом булави втратили своє бойове призначення й перетворились в символи влади старших командирів турецької армії. Відповідно й замінили матеріал, з якого вони виготовлялися. До середини XVII століття з’являються булави з голівкою з міді, срібла, золота, нефриту, слонової кістки, оздоблені дорогоцінним камінням. В Оружейной Палаті Московського Кремля зберігається парадна турецька булава XVII сторіччя. Ця булава не для бойового застосування, а є зразком турецького ювелірного мистецтва XVII століття. Її ударна частина виготовлена з цільного шматка нефриту, інкрустована золотим дротом і кастами з яхонту. Вінчає голівку великий смарагд. Руків’я дерев’яне, оздоблене золотом, дорогоцінним камінням й кольоровою емаллю.
     Наявні п’ять типів булав за формою. Перший тип – це проста, неметалева булава, яка виготовлена з одного матеріалу, зазвичай з дерева. Прості булави виготовляли з дерева або кістки. До них належать різноманітні палиці, гумові дубинки поліцейських тощо. Другий – складові булави, виготовлені з кількох матеріалів. У більшості з них на дерев’яному руків’ї закріплюється голівка з міцного й важкого матеріалу, до прикладу, камінець. Інші – це прості дерев’яні булави, які для підсилення їх дії оздоблені шипами або металевими накладками. Наступний тип – це булава рухомої конструкції. Вона має рухому голівку, щоб підсилити удар й завадити суперникові відбитися. Простіші з них – бойові ціпки, які пішли від сільськогосподарських знарядь. Найефективніше з-поміж них так звана «вранішня зоря» - булава з ядром на ціпку, усіяна шипами. Відомі з них, індійський бойовий ціпок з двома ядрами на ціпках, або незвично коротка французька «вранішня зоря» без шипів. Ще є суцільнометалева булава. Булави з заліза або сталі були розповсюджені там, де застосовувались захисні обладунки. Їхня міцність, шипи і гострі ребра призвели до того, що такі булави були більш ефективні в двобоях з супротивником в обладунках, ніж будь-який меч. Хоча вони загалом застосовувались для нанесення удару по голові, позаяк могли зламати будь-яку кістку, навіть якщо його обладунки не були пробиті. До прикладу, японська фурібо, яка має вигляд дерев’яного кованого стрижня з залізним наконечником. Або англійська булава з трьома металевими полосами з шипами на дерев’яній ручці. Й завершує низку типів булав - церемоніальна, як символ влади. Церемоніальні булави ще з давніх часів здобули статус могутності. Аналогічне перетворення відбулося в Європі епохи Ренесансу, коли залізна булава, така ефективна проти захисних обладунків, стала суто церемоніальним предметом, атрибутом влади, скіпетром.
     Сучасна булава Президента України виготовлена з позолоченого срібла. Руків'я і верхівка булави Президента України прикрашені декоративним орнаментом і оздоблені коштовним камінням. Футляр до булави Президента України виготовлений з червоного дерева, прикрашений рельєфним зображенням малого Державного Герба України з жовтого металу. Булава Президента України засвідчує спадкоємність багатовікових історичних традицій українського державотворення. Вага президентської булави - 750г. Складається вона з двох порожнистих частин: рукоятки і так званого яблука. Яблуко булави прикрашене золотими орнаментальними медальйонами і увінчане золотим стилізованим вінцем, прикрашеним каменями й емаллю. Згідно з традицією, на ній 64 каменя (смарагди і гранати) в складній золотій оправі. В булаву заховано тригранний стилет з булатної сталі з вигравіюваним позолотою латинським девізом «OMNIA REVERTUTUR» («Все повертається»). Стилет з булави витягується за допомогою кнопки, прикрашеною якутським смарагдом. Зберігається булава в різьбленій скриньці з червоного дерева. Ложемент — з пурпурного оксамиту. Спочатку на скриньці поставили замок, який згодом замінили на позолочену фігурку ангела-охоронця, щоб не ускладнювати відкривання скриньки під час церемоній.
     Слава Богу, що нині на сувенірних ятках та в магазинах продаються не тільки розмальовані матрьошки чи металево-сяйні самовари, а й велике розмаїття українських сувенірів. І з-поміж них саме булава відображує наш зв'язок із славним минулим українського козацтва, бо несе у собі непідробний національний колорит та естетику нашого сприймання.
     
     


Автор: Сергій Гайдук прочтений: 3705 оценки: 4 от 1
© Свидетельство о публикации № 5698
  Цена: 1 noo



Ваши комментарии

Пароль :

Комментарий :

Осталось символов
Доступна с мобильного телефона
Чат
Опросы
Музыка
Треки
НеForМат
Академия
Целит
Юрпомощь


О сервере


О проекте
Юмор
Работа
О нас

Earn&Play
Для контактов
skype:noo.inc


Этот сайт посвящен Георгию Гонгадзе, символу борьбы за свободу, журналисту, патриоту, человеку... Ukraine NBU Hrivnya rate
Russian ruble rate
Noo Web System



Редакция за авторские материалы ответственности не несет
стать автором
Micronoo Links Neformat Links Noo Links Chess Links Forex Links Weapon Links

Идея и разработка
компании NOO
На сайт разработчика