Независимое аналитическое интернет-издание "Искра" это право на информацию.

Бог коварен, но незлонамерен. © Альберт Эйнштейн

На главную страницу

Парольный вход для авторов.

автор: c до

Природа хвора нашою байдужістю
Автор: Сергій Гайдук      Дата: 31.08.2010 17:17


     Світу загрожує небезпека і треба бути сліпим, щоб цього не помічати. Недалекоглядний той, хто вважає, що його врятують гроші. Проблема планети Земля не в джерелах енергії чи в науковому прогресі, не в економіці чи в політиці, а в тому, що відбувається з нами самими. Передусім, у моралі, екології душі й довкілля, довірливих стосунках та інших чеснотах, притаманних людям, гуманному суспільству. Нам загрожує гуманітарна катастрофа! До слова, кілька років тому студентам Києво-Могилянської академії читала курс лекцій знана поетеса Ліна Костенко на тему: «Гуманітарна аура нації».
     
     Виживання нації залежить вiд багатьох факторів, зокрема, гармонії людини з природою, з всесвітом. Важливо сприймати людину - її здоров'я, моральність, духовність у тісному зв'язку з довкіллям. Без гармонії природи, космосу неможливий здоровий розвиток людини. Для розуміння проблем людства, екології навколишнього середовища необхідно досягти високого освітнього рівня людини, її морального i духовного стану.
     Проблема взаємостосунків мiж людиною i природою актуальна, насамперед, складним станом екології, що наявний в Україні. І одним з очевидних критеріїв екології країни – є здоров’я народів, які її населяють. На превеликий жаль, українців з кожним роком меншає. І доведено науковцями, що екологічна криза найбільш негативно впливає на демографічну ситуацію.
     Важливе значення у вирiшеннi складних екологічних проблем відіграє рівень освіти і моралі суспільства в питаннях екології. Доводиться констатувати, що цей рівень в українців доволі низький. На жаль, за майже двадцять років не створено системного підходу розв’язання питань екології, безпеки життя людини.
     Природа хвора нашою байдужістю й невіглаством. Українське суспільство не відкладаючи в часі, терміново має обрати шлях подальшого розв’язання питань екологічної кризи, яка з року в рік поглиблюється. Повені, надмірне вирубування лісів, забруднений стан водоймищ (таблички з попереджуючими надписами про заборону купання та риболовлі не врятують), шкідливе повітря, скорочення лісопаркових зон по всій Україні, зокрема в столиці, призводить до неминучих катастроф. В Інституті екології Карпат НАН України стверджують, що береги річок, яри, луки, ліси довкола сіл, рік у рік дедалі інтенсивніше забруднюються. Мешканці сільських місцевостей скидають сміття куди кому заманеться. У гірських районах останнім часом ситуація надто погіршилась з навалою відпочивальників та туристів. Смітять не тільки вони, а й мешканці сіл, де активно розвивається зелений туризм. Водночас втішає, що проростають поодинокі паростки запровадження ефективних методів збирання побутових відходів у спеціальні контейнери. На Львівщині місцеві ради спільно з інвесторами розробили й втілюють у життя відповідні проекти.
     Проблема виживання людства обумовлює необхідність переосмислення стереотипного шляху розвитку, особливо з часу агронеолітичної революції, яка змінилася індустріальною. Вважають, що революції притаманний лише прогрес людства. Але нині ми спостерігаємо, що наслідком генезису суспільства є проблема можливості виживання людства у глобальному виміру. Отримавши внаслiдок науково-технічної революції замість ручної i машинної техніки - атомну, хiмiчну, лазерну, бiологiчну т.i., як правило, науково-технічний прогрес відокремлювався вiд суспільного, враховувалась лише дія науки і техніки на суспільний прогрес. Соціальний прогрес розглядався без урахування розвитку самої природи.
     Нині недостатньо осмислення необхiдностi екологiзацiї виробництва. Потрібна концепція, яка б відобразила якісно новий ступінь розвитку суспільства, що пов'язаний з загальнолюдською соцiоприродною перебудовою. Насамперед повинні бути екологізовані всі суспiльнi відносини та царини діяльності. Основою такого розуміння майбутнього може бути ідея становлення ноосфери. Останніми роками виникло загрозливе питання яким має бути подальший рух до суспільства з високою екологічною культурою способу життя людей. Нині культурно-духовна перебудова пов'язана часто-густо з тимчасовим кон'юнктурним інтересом, з особистими або груповими амбiцiями, боротьбою за владу, національним протистоянням т.і. Це свідчить про низьку як загальну, так i екологічну культуру. Ноосферою не може бути суспільство, яке не спроможне забезпечити гармонію як з природою, так і гармонію внутрiшньосоцiальну. Майбутнє суспільство має спиратися на гуманістичну основу, саме на якій можна буде досягти своєрідного балансу, тобто можливості спільного розвитку суспільства та природи.
     Традиційно наукове розуміння світу робиться все більш невимірним з людським духом у силу того, що воно не може замінити собою те, в чому шукає собі задоволення особистість. Загублені наукою сторони дiйсностi, незнання законів світобудови, неприйняття всього незвичного, нового, панування відомого стану мислення – все це руйнівним чином позначається на нашій еволюції i потребує погодження тих кардинальних питань, які відносяться до вічних i життєстверджуючих. Можливо, варто не забувати багату спадщину наших предків щодо їхнього ставлення до навколишнього середовища.
     До прикладу, сакральне значення для наших пращурів мало сміття, яке несли до нової хати «на щастя». Вважалося, якщо викидати сміття після заходу сонця, хату обсядуть злидні, заведеться нечиста сила. Тому його краще було спалювати, або виносити вдень.
     Або, існувала ціла система заборон. У вікно, наприклад, заборонялося виливати воду, помиї, плювати, викидати кішку чи сміття, бо під вікнами завжди стояв янгол, який, зрозуміла річ, після такої поведінки господарів піде геть і не оберігатиме оселю. Не місце йому й тоді, коли в хаті лаються: отже, там оселився біс.
     До вашої уваги, пропоную тлумачення Володимиром Далем відомого прислів’я «З хати сміття не виносити». Застосуємо до нього два прийоми. Не важко визначити їх походження. Що ж це за порада така: не виносити сміття з хати? Це може здатися безглуздим і неохайним, але, якщо прийняти до уваги час і середовище, де виникло це прислів'я, то воно стає досить обґрунтованим. По-перше тому, що в старих хатах пороги були дуже високими, інколи у піваршина, і тому зробити це було неможливо без особливих пристосувань. По-друге, у смітті знаходяться залишки проживаючих в хаті людей, їх слід, який віддає людину під владу іншої. Це вірування має свої коріння у глибокій давнині. У різних народів існувало вірування, що зображення людини є певна таємнича заміна людини.
     Відомо, що коли невістка приходить в дім до свого чоловіка, вона повинна стежити за порядком у хаті. Після весілля існує обряд – пробний день: її посилають за водою, дають їй відра й іронічно говорять: «Мети хату та не вимітай сміття, а ми зберемо толоку і разом його вивеземо». Це говориться у переносному значенні і означає: «Не розповідай чужим, що чуєш у сім'ї; не віддавай інтимного сімейного життя у владу стороннім і байдужим до нього людям». Але яким чином думка від вимітання сміття перейшла до переносного значення? Який зв'язок існує між сміттям і зрадою сімейним таємницям? Вірогідно, існував певний ряд асоціацій, який допоміг перейти від буквального значення до переносного. Можлива й інша асоціація, що дає інший результат. Те, що виноситься з хати: плітки, чутки і т.і. – це в далекій мірі відходи, тріски. У хаті дерево рубають, а поза хатою тріски летять, тобто сміття.
     При переході вислову: «Не виносити сміття із хати» у прислів'я, можливо, існували різні асоціації. Те, що переноситься із хати, є мовою, а мова це шум, а слово «шум» має подвійне значення, наприклад, шумляча вода утворює звук і піну, а піна це сміття.
     Напевно, не випадково збереглися або відроджуються гарні традиції у гірських районах України. Приміром, нещодавно розроблено екологічний проект «Кожному селу, кожній садибі – контейнер для сміття». Ще на початку минулого століття багато заможних галичан будували в Карпатах свої іменні вілли, куди щороку приїздили відпочивати на літні вакації, тобто канікули. Церковна митрополія за Андрія Шептицького мала літню резиденцію з комплексом будинків відпочинку, купалень в урочищі Підлюте на Івано-Франківщині, де писав свої послання митрополит, а також проводили вакації пластуни, галицька богема, інтелігенція. У цій зеленій зоні панувала зразкова чистота, за якою стежили спеціальні санітарні служби, біля кожного будинку стояли сміттєзбірники. Михайло Грушевський мав двоповерхову віллу у селі Криворівня. Тут знімав кімнату в місцевого господаря Іван Франко. Саме в цьому селі винаймали помешкання в багатих газд Леся Українка й Михайло Коцюбинський. В одному з листів до Максима Горького Коцюбинський писав, що Криворівня набагато ліпша за Швецію, де йому пропонували відпочити і яку він проміняв «на гуцульський райський куточок».
     Власники вілл називали їх іменами своїх коханих дружин, дітей. Так, відомий оперний співак, який навчався в Мілані і підкорив своїм оксамитовим тенором світові сцени, львів’янин Михайло Голинський перед Другою світовою війною збудував віллу в селі Дора на Івано-Франківщині й назвав її іменем доньки «Мирослава». У своїх спогадах Голинський розповідає про місцевого війта, який у селі Дора за кошти власників вілл збудував водовід і велику вигрібну яму для сміття і вимагав та особисто стежив за вивезенням до ями «розмаїтих» побутових господарських відходів. На жаль, сьогодні усі ці села забули про своє гідне пам’яті чисте минуле і потопають у синтетичному смітті. Часто трапляється, що приїжджі самі влаштовують толоку в селі, де відпочивають. Мені розповідали очевидці таких толок у Криворівні, Шишорах, узбіччя доріг яких закидані пластиковою тарою, синтетичними обгортками від продуктів харчування. А один з львівських підприємців разом зі своїми колегами, заручившись підтримкою місцевого голови, розчистив п’ять кілометрів річки, яка тече вздовж двох сіл. Вони зібрали двісті мішків сміття по сто літрів кожний. Поставили контейнери для сміття у двох селах, проводять разом із сільськими радами велику просвітницьку роботу з місцевим населення. Однак, дізнавшись, що за користування контейнером треба платити, люди відмовляються від цих послуг. Тоді вони зробили ставку на молодь. Запровадили у сільських школах екологічні програми з цікавими фільмами, наглядною агітацією, літературою. Менталітет старших людей важко змінити. А ось школярі – люди майбутнього, вони допитливі і вміють мріяти та спостерігати. У сільських школах діє екологічна варта. Учні ведуть спостереження за місцевістю. Мають посвідчення члена екологічної варти, є носіями найсучаснішої інформації на зразок тієї, що у водному середовищі скло розкладається за сто років, недопалок цигарковий – за п’ять, поліетиленові мішки – за десять-двадцять, вироби з нейлону – за тридцять-сорок, консервні бляшанки – за триста років тощо. Цими знаннями вони залюбки діляться зі своїми батьками, сусідами.
      Спілкуючись з літніми людьми, що мешкають в сільській місцевості, частенько чуєш спогади, що за часів їхнього дитинства брали воду з річки, щоб зварити їсти, в ній же ловили рибу руками. І не потрібно було копати криницю, чи бурити свердловину, за які сьогодні платять великі гроші.
      Нещодавно Уряд розробив проект Стратегії національної екологічної політики України на період до 2020 року. Сподіватимемось, що народні депутати не зволікатимуть з цим важливим для країни документом і разом з народом боронитимуть матінку-природу.
     
     


Автор: Сергій Гайдук прочтений: 2755 оценки: 0 от 0
© Свидетельство о публикации № 5931
  Цена: 1 noo



Ваши комментарии

Пароль :

Комментарий :

Осталось символов

Доступна с мобильного телефона
Чат
Опросы
Музыка
Треки
НеForМат
Академия
Целит
Юрпомощь


О сервере


О проекте
Юмор
Работа
О нас

Earn&Play
Для контактов
skype:noo.inc


Этот сайт посвящен Георгию Гонгадзе, символу борьбы за свободу, журналисту, патриоту, человеку... Ukraine NBU Hrivnya rate
Russian ruble rate
Noo Web System



Редакция за авторские материалы ответственности не несет
стать автором
Micronoo Links Neformat Links Noo Links Chess Links Forex Links Weapon Links

Идея и разработка
компании NOO
На сайт разработчика