Независимое аналитическое интернет-издание "Искра" это ваше право на информацию.

Этот мир наполнен идиотами, оттого и гениям нет покоя. ©

На главную страницу

Парольный вход для авторов.

автор: c до

Життя артиста – вічний біль і праця…
Автор: Сергей Любченко      Дата: 30.09.2010 15:58


      Життя артиста – вічний біль і праця…
     
     
     Тріумф! Саме цим словом можна визначити ювілейний концерт одного з кращих сучасних композиторів, поетів і співаків України Мар»яна Гаденка. Шанувальники його пісенної творчості зустрілися з маестро у Палаці культури «Україна». Майже півгодини не відпускали Гаденка зі сцени після закінчення його театралізованого пісенного мега-шоу вдячні глядачі, які приїхали до столиці аби разом з ювіляром (а Мар»яну Іллічу виповнилося 55 років) розділити його гучний успіх.
     Протягом двох годин – і пролетіли вони, немов одна мить – з головної сцени України линули пісні її вірного сина, її артиста, її артиста – артиста з великої літери.
     Маестро відкрив шанувальникам його пісенної творчості найзаповітніші куточки своєї щедрої душі українця-пісняра. «Я такий, яким я є у піснях і віршах. І іншим вже не буду, мої дорогі земляки!», - ось лейтмотив виступу Мар»яна Гаденка.
     Ба навіть більше : цього вечора артист розказав людям про найпотаємніше – смерть сина,який три роки не дожив до ювілею Мар»яна Ілліча…
     А ще маестро цього вечора знайомив глядачів не лише з своїми друзями поетами, композиторами і співаками. Виявляється у Мар»яна Івановича у друзях чимало видатних політиків, правоохоронців, військових, бізнесменів, а також водіїв, лікарів, студентів. Їх – сотні. Ось вже воістину : скажи мені, хто твої друзі і я скажу – хто ти!
     Розказав пісняр людям і про свою життєву стежку : рідне містечко Сторожинець Чернівецької області, рідну школу, перші музичні здобутки, роботу у райвідділі міліції…
     Не розказав – адже він є напрочуд скромною людиною – як заробив перший інсульт після роботи у Чорнобилі, де в уніформі правоохоронця забезпечував порядок у тридцятикілометровій зоні.
     Не розказав, як потім (у лікарні) видряпували його із лап смерті, як поволі спинався на ноги…
     Не розказав про сльози мами, яка відпоювала його цілющими буковинськими травами і свіжим молоком.
     Не розказав, як на сороковий день свого воскресіння у його душі визріла мелодія першої пісні: “Пролетіли літа, залишилась журба й мої думи по рідній країні. Як живеться вам там, мої брат і сестра? Як живеться тобі, Україно?”.
     А потім – після першої пісні – немов зненацька - відкрилися шлюзи потужного водосховища його душі : спалахнув справжній зорепад музичних творів композитора, поета і барда, у яких він прославив не лише рідну Буковину, а й всю нашу неньку-Україну.
     Друзі Гаденка знають : ця мужня і чесна людина здолала чимало труднощів на своєму життєвому путі. Втім, як мовиться «з журбою радість обнялися». В 1996 році Мар»яну Іллічу присвоїли звання полковника міліції, не забарилось і звання Заслуженого працівника культури та звання генерала міліції. Згодом йому присвоїли звання Заслуженого артиста України.
     А далі – нові творчі висоти : пісенні фестивалі «Доля», «Повінчані піснею» тощо. І – як вінець пісенної творчості – ювілейний вечір, який запам»ятається не лише щасливчикам, які потрапили до головної концертної зали України 28 вересня 2010 року, а й багатомільйонній телевізійній аудиторії, яка спостерігала за виступом справді Народного артиста України на Першому Національному.
     Не будемо переповідати зміст пісень Мар»яна Гаденка, які цього вечора лунали в Палаці культура «Україна». Вони добре відомі всім, кому небайдуже пісенне слово ювіляра. Не будемо зайвий раз дякувати виконавцям його пісень – вони й так зірвали шквал аплодисментів. А підтримати Мар»яна Ілліча прийшли в цей вечір і Лілія Сандулеса, і Михайло Поплавський, і Марта Шпак, і гурт «Воля», і багато-багато не менш відомих і талановитих виконавців, у репертуарі яких є пісні славного славного. Окремо хочеться подякувати наймолодшу виконавицю пісень Мар»яна Ілліча – його онучку Валерію.
     Як сказав ювіляр, в цей вечір збулася його найзаповітніша мрія : маленька онучка, його сонячне зайченятко, у супроводі музичного колективу виконала одну з найулюбленіших його пісень, назва якій «Моя Україна».
     Сергій Любченко.
     
     
     
     
     
     


Автор: Сергей Любченко прочтений: 2948 оценки: 0 от 0
© Свидетельство о публикации № 5975
  Цена: 1 noo



Ваши комментарии

Пароль :

Комментарий :

Осталось символов

Доступна с мобильного телефона
Чат
Опросы
Музыка
Треки
НеForМат
Академия
Целит
Юрпомощь


О сервере


О проекте
Юмор
Работа
О нас

Earn&Play
Для контактов
skype:noo.inc


Этот сайт посвящен Георгию Гонгадзе, символу борьбы за свободу, журналисту, патриоту, человеку... Ukraine NBU Hrivnya rate
Russian ruble rate
Noo Web System



Редакция за авторские материалы ответственности не несет
стать автором
Micronoo Links Neformat Links Noo Links Chess Links Forex Links Bloodway

Идея и разработка
компании NOO
На сайт разработчика