ПОСТАНОВА Х з'їзду УСПП
Автор: Станислав Власенко Дата: 08.09.2003 19:01
ПОСТАНОВА Х з'їзду УСПП "Про підсумки роботи та розвиток
Українського союзу промисловців і підприємців за 2000-2003 роки, поточне соціально-економічне становище в країні і завдання УСПП"
Заслухавши і обговоривши доповідь Президента УСПП А.К.Кінаха "Про підсумки роботи та розвиток Українського союзу промисловців і підприємців за 2000-2003 роки, поточне соціально-економічне становище і завдання УСПП", Х з'їзд Українського союзу промисловців і підприємців відзначає, що у звітний період, який характеризувався періодом стабілізації та зростання, результати діяльності УСПП підтвердили правильність стратегії, обраної на попередніх з'їздах і спрямованої на незмінність курсу ринкових реформ.
Протягом 2000-2002 років за безпосередньої участі УСПП в Україні було закладено основи економічної соціально-ринкової системи, що забезпечили позитивні зрушення у соціально-економічному становищі, зокрема, реальний приріст промислового виробництва та поліпшення добробуту громадян. Основним досягненням вітчизняної економіки стало суттєве випередження темпів зростання реальних доходів населення над зростанням валового внутрішнього продукту.
З'їзд констатує - у звітному періоді сугтєво розширилися можливості Союзу впливати на поточну соціально-економічну та політичну ситуацію в державі, відбулося значне якісне наповнення діяльності УСПП, здійснюється подальша оптимізація діяльності всіх ланок організації, у тому числі:
відбулося зростання кількісного та якісного складу Українського союзу промисловців і підприємців, зокрема, за рахунок нових підприємницьких структур, які беруть активну участь у заходах УСПП. Чисельність членів Союзу збільшилась порівняно з початком 2000 року на 20% і становить 38 тисяч членів (з урахуванням асоційованих). УСПП об'єднує суб'єктів господарювання усіх регіонів і сфер економіки України, що виробляють близько 80 відсотків національного валового внутрішнього продукту;
знайшла розвиток практика формування системи договірних відносин з органами виконавчої влади. Тільки за останній час укладені угоди з Державною податковою адміністрацією України, Антимонопольним комітетом України, Фондом державного майна України, Національним банком України, Міністерством промислової політики. Державним комітетом з питань регуляторної політики та іншими, з якими ведеться послідовна робота на основі пропозицій підприємств-членів УСПП та регіональних відділень. Відповідні договори про співпрацю між регіональними відділеннями УСІ III і територіальними підрозділами центральних органів виконавчої влади, а також обласними державними адміністраціями укладені практично у всіх регіонах. Представники УСПП включені до колегій більшості обласних державних адміністрацій;
поглиблено співпрацю з громадським та професійними об'єднаннями суб'єктів господарювання та громадян. Зокрема, укладено угоду з Асоціацією українських банків, яка передбачає конкретні напрямки роботи у сфері удосконалення функціонування фінансового сектора, створення сприятливих умов кредитування тощо. Активно розвивається співпраця з Торгово-промисловою палатою України, Українською аграрною конфедерацією, об'єднаннями підприємств гірничо-металургійного комплексу та автоперевізників, громадською організацією "Міжнародна антитерористична єдність" та іншими;
за сприяння УСПП започатковано діяльність Федерації роботодавців України, створено її територіальну та галузеву структуру. УСИП продовжує займати активну позицію з питань соціального партнерства, взявши активну участь у розробці та реалізації Генеральної угоди між Кабінетом Міністрів України, Конфедерацією роботодавців України і всеукраїнськими об'єднаннями профспілок";
відбулася актуалізація питань проведення виваженої тарифної та цінової політики у промисловості, перешкоджання проявам монополізму, ініціативи щодо розвитку інноваційного та інвестиційного кредитування, зниження гостроти проблем, пов'язаних з валютним регулюванням;
проводиться робота щодо посилення інформаційно-аналітичної складової діяльності УСПП, елементом якої є інтернет-портал УСПП, систематично здійснюється інформування громадськості про діяльність Союзу в цілому та окремих його учасників;
запроваджена система проведення за ініціативою і участі УСПП громадських і парламентських слухань, ряду круглих столів, нарад і спільних засідань, науково-практичних конференцій з актуальних питань соціально-економічного розвитку країни (щодо перспектив приватизації, проблем податкової реформи, збільшення розмірів оплати праці, набуття членства у Світовій організації торгівлі, детінізації підприємницької діяльності та взаємовідносини з FATF, питання розвитку кредитування реального сектору економіки та ін.); УСПП посів гідне місце у стратегії підтримки вітчизняного виробника щодо виробництва конкуреытноспроможноГ продукції, сприяє прискоренню інтеграційних процесів України в світовий економічний простір, створює сприятливі умови для залучення іноземних інвестицій та позитивного іміджу України за кордоном, координує діяльність як українських підприємств на зарубіжних ринках, так і закордонних організацій на ринку України.
Внаслідок посилення впливу УСШІ на визначення та реалізацію соціально-економічної політики в державі, механізми та зміст ринкових трансформацій, формування у суспільстві ринкового способу мислення і дій, здійснено, зокрема наступні заходи:
прийнято ряд позитивних змін до бюджетного та податкового законодавства: Бюджетніій кодекс сприяв реалізації нових підходів до міжбюджетних відносин, які стали більш прозорими. Затверджено нову методологію планування місцевих бюджетів, збільшено їх обсяг, більш чітко кизначено роль та функції місцевих органів влади у бюджетному процесі та механізмів їх впливу на збалансований соціально-економічннй розвиток територін; внесено зміііи до Закону „Про оподаткування прибутку підприємств", які врахували більшість пропозицій, зафіксованих у Програмних засадах діяльності УСПП на 2000-2002 роки; прийнято Закон України „Про оподаткування доходів фізичних осіб", яким суттєво знижено рівень оподаткування доходів громадян;-
затверджено методику визначення податкових зобов'язань за непрямими методами в редакції, яка у значній мірі виключає можливості для зловживання з боку податкових органів;
проведено широкі дерегуляційні заходи у сфері малого та середнього бізнесу, в результаті яких: зменшено адміністративний тиск на підприємців;
запроваджено альтернативні схеми оподаткування; впорядковуються процедури розробки та прийняття нормативно-правових актів; відбуваються позитивні зрушення у процесах ліцензування, державної реєстрації;
вдосконалено окремі процедури сертифікації, скорочується перелік продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації;
відбулися зрушення у зменшенні числа перевірок суб'єктів підприємництва- Загальна кількість перевірок скоротилася за останні роки майже в 2 рази. Стратегічно важливим кроком в напрямку подальшої реалізації політики УСПП в сфері розвитку малого бізнесу стало впровадження Законів України "Про державну підтримку малого підприємництва" та "Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні", якими вперше законодавче визначено правові засади державної підтримки суб'єктів малого підприємництва, в тому числі
на регіональному різні та визначено поняття суб'єкта малого підприємництва. Взято участь у розрлбле?^; регіональних планів підготовки проектів регуляторних актів, проведено публічні обговорення реалізації регуляторної політики та підсумків виконання Національної програми розвитку малого підприємництва;
було відновлено роботу Міністерства промислової політики України. Було прийнято низку законодавчих актів та -іміи до них, які спрямовані на підтримку аисокотехнологічних галузей. Найважливіші з них 3-лкони України „Про наукову та науково-технічну діяльність", „Про пріоритетні напрямки розвитку науки і техніки України'', ,.Про заходи щодо державної підтримки суднобудівної промисловості в Україні", „Про державну підтримку літакобудівної промисловості", „Про стимулювання виробництва автомобілів з Україні", „Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу" тощо. В результаті впровадження зазначених Законів досягнуто значке випереджаюче зрос;;щня тих галузей промислово'-лі, яких вони сто{-;,.-:лься (суднобудування у 2002 році - 120,5%, літакобудування - і 08,4%, автомобілебудування - і 23.3%). Крім того, по зазначених галузях відбулося збільшення обсягів платежів до бюджету;
зросла роль та авторитет УСПП на міжнародній арені. Щорічно відбуваються десятки ділових візитів до країн різних регіонів світу, в тому числі Північної та Південної Америки, країн Європи, СНД, Азії, Близького Сходу, Австралії тощо. Рамкові угоди про співробітництво укладено з організаціями промисловців і підприємців Аргентини, Бєларусі, Бельгії, Болгарії, Бразилії, Великобританії, Японії та інших країн. Крім того, розвивається співпраця з світовим та європейськими економічними структурами, такими як Європейський банк реконструкції і розвитку, TACIS, ЮП1ДО, Європейським діловим конгресом, Центральноєвропейською альтернативою. Активно розвивається економічна співпраця з посольствами інших країн в Україні, українським посольствами закордоном, що сприяє зміцненню позицій України на світовому ринку.
Безпосередня робота представників УСПП в органах законодавчої та виконавчої влади в цей .період супроводжувалася економічним зростанням, що набуло в країні сталого характеру.
Головним чинником позитивної економічної динаміки стало досягнуте в результаті структурних реформ, у т.ч. і реформ аграрного сектора, зростання конкурентоспроможності виробництва, грошових доходів населення, розширення платоспроможності внутрішнього ринку, стабільна макроекономічна ситуація.
За три роки реальний приріст ВВП становив 20,9%, у т.ч. у 2002 р. -4,6%. Обсяги промислового виробництва протягом 2000 - 2002 років збільшилися на 38,4%, продукції сільського господарства - на 23,3%. Минулого року обсяги промислового виробництва збільшилися на 7,0%, продукції сільського господарства - на 1,9%.
Рівень моксіизації української економіки підвищився з 19,2% v 2000 р. до 24,9% у 2002 p.. а доларизації грошового обігу - знизився з 37,0% від ВВП до 30,0%. Національна грошова одиниця України стала однією з найстабільніших вг.пот серед країн з перехідною економікою.
Упродовж 2000-2002 pp. продуктивність праці у промисловості зросла на 54,8%, у сіл ьс і кому господарств' - на 47,8%. Помітні сприятливі структурні зруше.'щя щодо збільшення випуску продукції кінцевого споживання. На 5^;,S% зросло виробництво товарів широкого вжитку.
У 2002 p. рольні доходи населення підвищилися на 21,2% За три останні роки на 39. •"' о збільшилася реальна заробітна плата, у т.ч. у 2002 p. -на 18,4%. Випереджаюче зростання доходів населення відбувалось на фоні зниження споживчим цін, що пояснюється суттєвим зниженням цін на споживчому ринку (їх індекс у 2002 році 99,4%) і значним зростанням споживчого пс.^іїту. Збільшення доходів супроводжувалося випереджальними темпами зростання заощаджень населення зі змінами у структурі його фінансових активів на користь готівки у гривнях та депозитів у комерційних банках. За 2002 рік заощадження зросли до 19 млрд. грн., або на 70,1 % (у т.ч. в національній валюті до 11,4 млрд. грн., або на 76,5%). Суттєве перевищення темпів зростання депозитів фізичних осіб над темпами зростання доходів свідчить про відновлення процесу накопичення капіталу і стимулювання на цій основі інвестиційного попиту.
Зокрема, за рахунок цього мала місце певна активізація інвестиційного процесу. У 2002 р. підприємствами та організаціями всіх форм власності за рахунок усіх джерел фінансування було освоєно 35,4 млрд. грн. інвестицій з основний капітал. Загалом за три останні роки (2000-2002 pp.) обсяг інвестицій в основний капітал зріс більше ніж на 40%, що перевищує темпи зростання ВВП на 20 відсоткових пунктів. Приріст іноземних інвестицій у 2002 році збільшився у 1,5 рази, що є максимальним показником за всі роки незалежності країни.
Збереглася тенденція щодо збільшення українського експорту (на 42% за три роки, у т.ч. на 10,3% у 2002 році). Україна є одним з основних експортерів чорних металів. За результатами 2002 року шість провідних українських металургійних підприємств увійшли до числа найбільших у світі. Минулого року Україна була однією з провідних держав-експортерів зерна. У структурі експорту зросла частка країн далекого зарубіжжя, що засвідчує зростання конкурентоспроможності української економіки.
Започаткована у попередні роки тенденція соціально-економічного зростання зберігається в Україні і протягом 2003 року. Загальне зростання ВВП за підсумками січня - липня 2003 року склало 5,1%. Рівень інфляції становив 4,7%. Обсяг промислового виробництва в Україні збільшився на 13,8%. За цими показниками на фоні уповільнення економічного зростання у європейській зоні Україна демонструє один з найкращих результатів серед країн СНД- Майже 80% загального приросту забезпечувалось зростанням у галузях машинобудування, харчовій промисловості та металургії.
Реальний рівень житгя населення в Україні зріс у першому півріччі на 7%, реальна заробітна плата - на 15%. Збільшення доходів сприяло підвищенню довіри до гривні, наслідком чого стало нарощування ресурсів на депозитах населення - за неповні півроку обсяг депозитів виріс майже на 25%. Зовнішньоторговельні операції з товарами Україна у першому півріччі здійснювала з партнерами із 186 країн світу. Україна зберігає позитивне сальдо поточного рахунку платіжного балансу.
У 1 півріччі 2003 року в економіку України іноземними інвесторами вкладено 581,8 млн.дол.США прямих інвестицій. Обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну на 1 липня 2003р. становив 6037,5 млн.дол., що складає 126 дол.США на одного мещкашія України.
Таким чином, вся діяльність УСПІЇ була спрямована па формування факторів і запровадження механізмів, які здатні призвести до довгострокових якісних змін та стабільного розвитку економіки, сприяти відновленню і закріпленню економічного зростання у 2000 -2003 роках.
Завдяки зусиллям промисловців і підприємців багато з них вдалося запровадити в життя, що позитивно відобразилось на темпах та глибині соціально-економічних перетворень, стало підґрунтям для стабільного економічного зростання. Тим самим склалися умови для реалізації базового прогнозу економічного розвитку, параметри якого на середньострокову перспективу до 2006 року були підготовлені промисловими колами України і передбачають 6% зростання реального ВВП за 2003 рік, мають конкретизуватися у здійснюваних у поточному році відповідних державних та галузевих програмах і сприяти досягненню стратегічної мети - подоланню розриву, що утворився у соціально-економічній сфері між Україною та провідними державами світу.
Це завдання повинно вирішуватися за рахунок мобілізації суспільних ресурсів і їх використання у напрямах: структурної перебудови економіки;
захисту прав власності; розвитку конкурентного середовища; покращення корпоративного управління та управління державним сектором економіки;
активізації інвестиційної та інноваційної діяльності; упорядкування податкової та бюджетної системи, а також фінансових ринків; розвитку малого та середнього підприємництва; підвищенні економічної активності та зайнятості населення і його соціального захисту; зменшенні масштабів тіньової економіки, інтеграція України до ЄС та набуття членства у СОТ на основі підвищення конкурентоздатності вітчизняного виробництва.
Водночас, з'їзд констатує, що запропоновані УСЇІП ініціативи та завдання, визначені попередніми* заїздами та рішеннями правлінь УСНІЇ, реалізовані не повною мірою.
Так, не була завершена повномасштабна податкова реформа. Не знизилось податкове навантаження на добросовісних платників податків-Відчутно ускладнилася ситуація у бюджетній сфері. Не відбувся перехід до інноваційно-інвестиційної моделі розвитку.
Абсолютна більшість вітчизняних підприємств, долаючи свого часу спад виробництва і забезпечуючи останніми роками тенденцію до зростання, будувала свою діяльність практично не маючи доступу до кредитних ресурсів. Кредитні ставки комерційних банків усе ще майже втричі перевищують облікову ставку НБУ. Застаріле законодавство про валютне регулювання сьогодні спрямоване, фактично, на вигнання інвестицій з України.
Визначилася тенденція до уповільнення темпів економічного зростання. Нереалізованими залишились заходи стосовно суттєвого зниження адміністративного тиску на товаровиробників та щодо політики дальшої лібералізації економіки. Викликає занепокоєння ситуація в агропромисловому комплексі, де значно зріс рівень адміністративного втручання в господарську діяльність приватних суб'єктів господарювання, які забезпечують понад 90% валового виробництва продукції, що дестабілізує їх роботу та значно погіршує макроекономічні показники. Практично повністю вичерпали себе екстенсивні чинники економічного зростання - нарощування економіки за рахунок завантаження вільних виробничих потужностей. Більшість державних підприємств значною мірою вичерпали позитивний потенціал розвитку. Збільшилася зношеність основних фондів та виробничої інфраструктури. Залишається низькою якість корпоративного управління, а також неефективна система державного регулювання природних монополій.
Враховуючи наведене, а також реалії політичної і соціально-економічної ситуації, з'їзд вважає, що в сучасних соціально-економічних умовах середньо- і довгострокова перспектива розвитку країни повинна передбачати активізацію якісних факторів росту, активне впровадження інноваційно-інвестиційної моделі розвитку, зміну акцентів у податково-бюджетній і грошово-кредитній сфері від фіскальних до стимулюючих, поступове поліпшення життєвого рівня людей. З'їзд вважає за необхідне продовжити реалізацію визначених попередніми з'їздами напрямів ринкових реформ.
Першочергового значення набувають:
забезпечення переходу від економіки екстенсивного розвитку до системи економічного зростання під впливом цілеспрямованого стимулювання інвестицій, інноваційного оновлення та позитивних структурних зрушень;
подолання бідності і зростання внутрішнього попиту шляхом активізації ділової активності населення, зниження податкового тиску на фізичних осіб, послідовного досягнення соціальних стандартів;
розвиток внутрішніх і зовнішніх ринків високотехнологічної продукції на основі активного просування економічних інтересів України на зовнішні ринки з надійним захистом національних виробництв і національних інтересів;
активізація структурних змін в реальному секторі економіки, включаючи експортний потенціал, на основі впровадження ефективної амортизаційної політики, зміцнення банківської системи та механізмів довгострокового кредитування, підвищення рівня монетизації економіки, активізації інвестиційного процесу;
підвищення ефективності і дієвості взаємодії з органами державної влади.
Виходячи з вищеозначеного, Х ї'їзд Українського союзу промисловців і підприємців
ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Визнати роботу Правління та Президента Українського союзу промисловців і підприємців за період 2000-2003 років задовільною. Погодитись з викладеними в доповіді Президента УСПП висновками та пропозиціями.
2. Вважати, що зусилля щодо проведення назрілої конституційної реформи та удосконалення існуючої в Україні чинної політичної моделі цілком відповідають стратегічним цілям соціально-економічного розвитку країни, є важливою умовою підвищення відповідальності влади перед суспільством. З метою забезпечення соціально-політичної стабільності, громадянського спокою і миру, консолідації української нації доручити Президенту та керівництву УСПП довести до громадськості та керівництва держави позицію Союзу щодо подальшої реалізації ініційованої Президентом України конституційної реформи.
Керівникам РВ УСПП провести консультації як з народними депутатами України, обраними по мажоритарним виборчим округам в їх регіонах, так і народними депутатами, обраними за сприяння УСПП, щодо підтримки процесів своєчасної реалізації президентського курсу на реформування системи влади в Україні шляхом внесення відповідних змін до Конституції держави.
3. Вважати пріоритетними наступні напрями створення сприятливих економічних умов для функціонування суб'єктів господарювання всіх форм власності, розвитку ринкових відносин та ефективного конкурентного середовища:
У сфері податкової політики:
прискорення внесення змін до чинного податкового законодавства, остаточне опрацювання і прийняття Податкового кодексу як документу, що узагальнить та гармонізує систему оподаткування, недопущення лікаідацї системи спрощеного оподаткування;
скорочення кількості та зниження ставок податків і зборів (обов'язкових платежів) за результатами аналізу обгрунтованості їх розмірів та застосування, а також ліквідація тих зборів і обов'язкових платежів, що не передбачені законодавством про систему оподаткування;
зниження ставки податку на додану вартість, реформування механізмів справляння та відшкодування платникам цього податку;
розширення бази оподаткування виключно економічними методами та забезпечення рівномірності податкового навантаження на суб'єктів господарювання шляхом скасування податкових пільг, які безпосередньо не пов'язані із соціальним захистом малозабезпечених верств населення, не мають інноваційної та інвестиційної спрямованості;
недопущення прямого введення податку на нерухомість, здійснення ґрунтовного аналізу та прогнозування наслідків поетапного та диференційованого запровадження такого податку з урахуванням стану основних фондів підприємств та рівня життя громадян;
зменшення навантаження на фонд оплати праці для роботодавців за рахунок зменшення рівня сукупних відрахувань до соціальних фондів до рівня 25%.
У сфері фінансово-кредитної політики:
створення необхідних умов для збільшення обсягів довгострокового кредитування реального сектору економіки, застосування та удосконалення ^ механізмів рефінансування та часткової компенсації ставки за кредитами комерційних банків, що надаються підприємствам пріоритетних галузей економіки;
лібералізація валютного ринку та подальше удосконалення валютної політики у частині забезпечення інтересів національних експортерів, зокрема, кардинального скорочення норм обов'язкового продажу валюти та оптимізації строків надходження валютних коштів за експортно-імпортними операціями;
сприяння подальшому розвитку і підвищенню надійності банківської" системи, удосконалення механізмів забезпечення кредитів та порядку реалізації заставленого майна з метою захисту інтересів кредиторів і позичальників;
підвищення конкурентоспроможності фондового ринку шляхом ро-'ібудови його інфраструктури, універсалізації діяльності фінансових установ, перетворення їх у стійкі, конкуренте- та інвестиційноспроможні інституції, що надаватимуть широкий перелік фінансових послуг;
розвиток інститутів спільного інвестування, страхових та пенсійних фондів з метою залучення та ефективного розміщення фінансових ресурсів на ринку цінних паперів.
У сфері приватизації та ефективного управління майном:
зміна фіскальної спрямованості приватизації на інвестиційно-інноваційну, спрямування щонайменше 25 % коштів, які надходять від приватизації, на інноваційне інвестування підприємств, їх технічне та технологічне оновлення;
забезпечення економічної безпеки у процесі приватизації, насамперед об'єктів, які мають стратегічне значення для держави, та контролю за виконанням інвесторами інвестиційних зобов'язань;
проведення приватизації потужних підприємств і важливих народногосподарських комплексів з урахуванням нерозривності технологічного зв'язку, впливу підприємства на ціноутворення, особливостей регулювання діяльності суб'єктів природних монополій, а також реальних термінів для реалізації визначених цілей;
відкритість підготовки галузевих підпрограм ринкової трансформації, можливість залучення громадськості до їх розробки, протидію "тіньовій" приватизації, запобігання відчуженню високоліквідного державного майна поза законодавством про приватизацію;
чітке визначення повноважень та посилення відповідальності державних органів у сфері управління майном, а також здійснення переходу до розмежування функцій з управління державним майном між органами виконавчої влади та поступове відокремлення від органів виконавчої влади невластивих їм функцій управління підприємствами, створення спеціалізованих суб'єктів управління - господарських структур, що здійснюватимуть функції управління об'єктами державної власності;
впровадження механізмів планування фінансових результатів діяльності господарських товариств із державною часткою, відповідної системи моніторингу результатів та встановлення прозорої системи визначення частки прибутку, яка направлятиметься до фонду сплати дивідендів.
У сфері регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та регуляторної політики:
передача частини державних регуляторних функцій у сфері підприємницької діяльності громадським організаціям підприємців;
зменшення кількості перевірок суб'єктів підприємництва контролюючими органами та державного втручання у фінансово-господарську діяльність суб'єктів господарювання, оптимІзація процедури реєстрації суб'єктів підприємництва;
запровадження механізмів регулювання діяльності суб'єктів природних монополій на засадах, визначених Законом України "Про природні монополії", удосконалення механізмів формування цін і тарифів на послуги суб'єктів природних монополій з метою вироблення чітких принципів ціноутворення, які б стимулювали оптимізацію витрат виробництва, та формування дієвих засобів контролю за дотриманням цін і тарифів;
проведення виваженої регуляторної політики, забезпечення дотримання процедур підготовки, прийняття і публічного обговорення регулятивних актів;
недопущення звуження сфери підприємницької діяльності через надмірне та дискримінаційне державне регулювання, а також нерівні умови підприємницької діяльності, що порушують дію ринкових регуляторів та сприяють субсидуванню неефективних секторів економіки і підприємств.
У сфері економічної інтеграції у відповідності до пріоритетів національних інтересів:
формування цілісної державної протекціоністської політики;
забезпечення рівних умов доступу до ринків з урахуванням потреб забезпечення конкурентоспроможного розвитку реального сектору економіки та експортоорієнтованих галузей (агропромислового комплексу, машинобудування, харчової, переробної, металургійної, хімічної, легкої та медичної промисловості тощо);
створення умов для поступової інтеграції національної інфраструктури (транспортної, інформаційної, енергетичної) у європейські;
впровадження системи ефективного інформаційного забезпечення процесу вступу України до СОТ, забезпечення відкритості процесів міждержавних переговорів з доступу до ринків товарів і послуг;
запобігання зниженню конкурентоспроможності галузей економіки, які можуть зазнати негативних наслідків у зв'язку із вступом України до СОТ;
захист інтересів вітчизняних товаровиробників на зовнішніх ринках через вжиття запобіжних заходів до недопущення порушень антидемпінгових, антисубсидиційних та спеціальних розслідувань проти продукції українського виробництва;
використання визнаних міжнародною спільнотою механізмів захисту внутрішнього ринку, передусім антидемпінгових, антисубсидиційних та спеціальних розслідувань;
захист внутрішнього ринку від імпорту застарілих технологій і обладнання.
4. Керівництву УСПП в рамках консолідації суб'єктів господарювання промисловості та сільського господарства щодо забезпечення незворотності. ринкових реформ активізувати роботу з Урядом з метою реалізації пропозицій по поліпшенню функціонування продовольчого ринку в Україні, розроблених спільно з Українською Аграрною Конфедерацією.
5. Звернутись до Президента України з наполегливим проханням розглянути необхідність запровадження порядку обов'язкового попереднього узгодження проектів нормативно-правових актів соціально-економічного змісту з об'єднаннями промисловців і підприємців та роботодавців України.
6. Доручити Правлінню та керівникам регіональних відділень УСПП;
а також рекомендувати народним депутатам України - членам парламентської фракції "ПППУ - Трудова Україна" зосередити зусилля на зазначених питаннях з урахуванням принципових підходів, висловлених делегатами з'їзду, з метою їх реалізації.
7. Доручити керівництву УСПП, керівникам його РВ посилити роботу органів Союзу, делегованих до органів влади представників щодо концентрації організаційних і протекціонистських зусиль на питаннях захисту власності всіх суб'єктів українського ринку, незворотності процесів приватизації, не залишати без уваги жодного випадку неправомірного •паску на суб'єктів підприємницької діяльності, налагодити конструктивний діалог з Урядом України та його структурами щодо пошуку взаємоприйнятних варіантів вирішення гострих проблем та виконання вимог національного законодавства,
8. Президенту УСПП, делегованим до органів влади всіх рівнів членам Союзу, департаментам і службам посилити увагу до питань покращання умов ведення підприємницької діяльності, оптимізаціЇ процесів реалізації соціального партнерства, сприяти тому, щоб позиція та вимоги професійних спілок не суперечили збалансованим вимогам щодо оптимізаціЇ умов зростання інвестицій в національну економіку.
9. Доручити Президенту УСПП, віце-президентам, керівникам РВ, продовжити практику зміцнення потенціалу Союзу: залучення нових авторитетних в суспільстві та економічному середовищі членів; розширення кадрового резерву організації, підвищення його якісних характеристик -професійності, відданості справі, державницькій позиції; посилення матеріальної бази у відповідності із зростаючими завданнями Союзу та динамікою розвитку економічної і соціально-політичної сфер розвитку України; розширення можливостей інформаційного впливу та донесення позиції промисловців та підприємців з актуальних питань до широкої громадськості; продовження практики делегування членів організації до органів державної влади всіх рівнів з одночасним посиленням контролю за виконання ними програмних засад діяльності УСПП.
10. Президенту та віце-президентам УСПП посилити роль Союзу в міжнародних організаціях, членом яких він є, з метою інтенсифікації роботи по зміцненню контактів із зарубіжними партнерами, подальшого покращання умов для виходу українських товаровиробників на зовнішні ринки, відкриття та освоєння нових сегментів світового ринку, вивчення та використання досвіду союзів промисловців і підприємців країн з перехідною економікою.
11. Доручити Президії УСПП:
активізувати співпрацю з регіональними відділеннями УСПП у напрямку відбору та аналізу перспективних інвестиційних проектів. Розробити проект Програми цільової інформаційної та консультаційної підтримки для членів УСПП у сфері ведення бізнесу за основними галузями промисловості та сферами діяльності;
разом із керівництвом РВ У Сі 111 провести у кожному регіоні інвентаризацію підприємств, які перебувають у тяжкому фінансовому стані, які оголошені банкрутами або знаходяться у стані санації з метою розробки заходів щодо відновлення виробництва і виходу з фінансової кризи. З метою підтриманім стабільного зворотнього зв'язку з регіональними відділеннями та підвищення оперативності і ефективності реалізації рішень запровадити щомісячні зустрічі керівництва Союзу з виконавчими директорами РВ УСПП.
12. Доручити Президії УСПП забезпечити широке інформування громадськости про рішення, прийняті Х з'їздом Українського союзу промисловців і підприємців.
Прийнято Х з'їздом Українського союзу промисловців і підприємців М.Київ, 04 вересня 2003 року
Президент УСИП А. К. КІНАХ
|
Ваши комментарии
|
Чат
Опросы
Музыка
Треки
НеForМат
Академия
Целит
Юрпомощь
О сервере
О проекте
Юмор
Работа
О нас
Earn&Play
Для контактов
skype:noo.inc
|
